ДСТУ Б EN 1090-3:2014 Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій. Частина 3. Технічні вимоги до алюмінієвих конструкцій (EN 1090-3:2008, IDT)

Цей стандарт встановлює вимоги до виконання алюмінієвих несучих компонентів та конструкцій, виготовлених з:

а) прокатаних листа, стрічки та пластини;

b) екструдованих (пресованих) профілів;

с) холоднотягнутих сортового металу, прутка та труби;

d) поковок;

е) виливок.

Примітка 1. Згідно з EN 1090-1 виконання компонентів конструкцій називається виробництвом.

Цей стандарт встановлює вимоги незалежно від типу та форми алюмінієвої конструкції, цей стандарт застосовують до конструкцій, що зазнають переважно статичних навантажень, а також конструкцій, що піддаються втомі. Ці вимоги визначають за класами виконання, які пов’язані з класами наслідків.

Примітка 2. Класи наслідків визначено в EN 1990.

Примітка 3. У EN 1999-1-1 надано рекомендації з вибору класів виконання в залежності від класу наслідків.

Цей стандарт поширюється на компоненти, які виготовлено зі складових виробів товщиною не менше ніж 0,6 мм, а для зварюваних компонентів - не менше ніж 1,5 мм.

Цей стандарт поширюється на конструкції, спроектовані згідно з відповідними частинами EN 1999. Якщо цей стандарт застосовують до конструкцій, спроектованих за іншими правилами, або його використовують для інших сплавів та станів матеріалу, не охоплених у EN 1999, слід прийняти рішення щодо надійності елементів за цими правилами проектування.

Цей стандарт встановлює вимоги до підготовки поверхні перед виконанням захисної обробки та в довідковому додатку F містить інструкції щодо такої обробки.

Цей стандарт встановлює варіанти визначення вимог для врахування особливих вимог об’єкта.

Цей стандарт застосовують також і до тимчасових алюмінієвих конструкцій.