ОЛЕКСАНДР ШИМАНОВСЬКИЙ: «ЯКЩО МИ ХОЧЕМО ЖИТИ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ, ТО МИ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ПРАВИЛАМ, В ТОМУ ЧИСЛІ, В ПИТАННЯХ ПРОЄКТУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ»

Як Ви можете охарактеризувати ситуацію, що склалася сьогодні на ринку проєктних послуг?

Варто почати з того, що світова фінансова криза по Україні вдарила значно сильніше, ніж по інших країнах. В результаті, з вересня 2008 до 2013 обсяги будівництва в Україні знизилися приблизно на 75%. Причому, житлове будівництво демонструє менші темпи падіння, а попит в промисловому сегменті практично знизився до нуля. У 2012-2013 роки в Україні практично не проєктувалися і не будувалися, за рідкісним винятком, нові промислові потужності. Тільки в 2016 році за даними Держстату за січень-липень будівельна галузь показала невелике зростання в 11%, що є мізером, та не дозволяє українським будівельним компаніями, особливо тим, що займаються промисловим проєктуванням, вийти з «режиму виживання».

Як Інституту вдається вижити в умовах, що склалися?

Ось уже кілька років наш Інститут не отримує нових замовлень на проєктування промислових об'єктів. Всі зусилля інвестора спрямовані на підтримку в експлуатаційному стані існуючих промислових споруд. Тому сьогодні ми займаємося, в основному, обстеженням промислових об'єктів і даємо рекомендації щодо посилення, оновлення і підтримання діючих потужностей.

Чи варто очікувати зростання будівельного ринку в 2017 році?

Думаю, варто. Дно ями Україна пройшла в 2014-15 роки. Далі, на жаль, темпи зростання будуть сповільнюватися, але в абсолютних цифрах обсяг ринку буде значним.

Які великі об'єкти є в портфелі Інституту сьогодні?

Найбільш значимі - це цех з виробництва окатишів №2 (ЦПО-2) Північного гірничо-збагачувального комбінату (м.Кривий Ріг). Ми займаємося обстеженням і розробкою рекомендацій щодо посилення металоконструкцій, які знаходяться в незадовільному стані. Від комбінату також є запит на проведення аналогічної роботи в ЦПО-1.

Інститут проєктує будівлі для різних торгово-розважальних центрів і торгових точок мережі Епіцентр.

Гіпермаркет Епіцентр

В окремий напрямок нашої діяльності варто виділити висотні споруди для стільникового зв'язку, які сьогодні будуються в досить великій кількості. Інститут займається проєктуванням як нових опор, так і обстеженням діючих. А в середині вересня ми отримали пропозицію обстежити Київську телевежу, яку Інститут проєктував ще в 60-х роках минулого століття.

Яка конкурентна перевага Інституту перед іншими гравцями ринку проєктних послуг?

Ми маємо значний досвід роботи в Україні і в країнах колишнього Союзу. За 72 роки співробітниками Інституту виконано близько 35 тис. проєктів різної складності.

Інститут є базовою організацією Мінрегіону України, що грає важливу роль, коли мова йде про проєктування великих і досить складних об'єктів. Наприклад, днями до нас надійшло дві пропозиції на обстеження Міжнародного виставкового центру - місце проведення конкурсу Євробачення 2017 і НСК Олімпійський - місце проведення фінального матчу Ліги чемпіонів 2017-2018.

Оскільки Інститут виконував адаптацію європейських стандартів в галузі металобудівництва в Україні, наші фахівці добре знайомі з Єврокодами. Думаю, саме цей фактор зіграв свою роль, коли Інститут запросили адаптувати до українських норм креслення французької компанії NOVARKA для зведення захисного покриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС.

Захисне покриття 4-го енергоблоку ЧАЕС

Чи працюєте Ви на зарубіжні ринки? Чи цікавий європейський ринок проєктних послуг?

Працюємо, але в невеликих обсягах. Інститут постійно шукає виходи за кордон і, звичайно, європейський ринок цікавий для нас. Однак вийти в Європу досить складно через щільність ринку і серйозну конкуренцію. Ми шукаємо контакти в колишніх республіках Союзу - Казахстан, Грузія, Молдова. За останній час в цих країнах ми мали замовлення на проєктування об'єктів. Контакти з Росією практично припинені.

В питаннях проєктування сталевих конструкцій досвід яких країн, на Вашу думку, є найбільш прогресивним?

Кожна країна напрацьовує якісь нові конструктивні і технологічні рішення стосовно тих умов, в яких вони експлуатуються. Наприклад, значна частка житлового будівництва в Великобританії ведеться із застосуванням металоконструкцій, а в Японії цей показник становить майже 100%, що пояснюється складними сейсмічними умовами в цих країнах.

Україна має прогресивний досвід застосування сталі в будівництві. Наші конструктивні рішення і проєктні розрахунки знаходяться на одному рівні з напрацюваннями проєктувальників з розвинених країн світу, а в деяких аспектах українські розробки навіть краще, тому інші країни можуть переймати наш досвід.

Чи веде Інститут розробку нових типів металоконструкцій сьогодні?

Розповім порівняно з радянським досвідом. У Союзі розробка нових типів сталевих конструкцій була дуже регламентована. Тобто, реалізовувалося значна кількість типових проєктів, а для розробки кожного нового типового проєкту була потрібна розробка і нових типів металоконструкцій.

Сьогодні ж для кожного об'єкту застосовуються якісь свої нюанси, нововведення і підходи, як в розрахунку, так і в проєктуванні. Індивідуальні конструктивні рішення застосовуються до кожного окремого об'єкта. Наприклад, взяти умовно стандартні магазини торгової мережі Епіцентр, які на вигляд типові, проте в кожному з них є свої конструктивні особливості.

Металоконструкції стадіону Дніпро-Арена

В Україні вже два роки діють Єврокоди, в імплементації яких Інститут брав участь. Розкажіть, з якими труднощами стикалися в процесі їх розробки?

Якихось особливих труднощів в адаптації Єврокодів в Україні не було. Були технічні робочі моменти, наприклад, підбір відповідних термінів і аналогів, які за своїм наповненням повинні повністю відповідати англійським термінам.

За структурою Єврокоди складаються з двох груп документів. Перша - безпосередньо самі Єврокоди (їх всього 58), а друга - національні програми, що враховують технічні норми і особливості кожної країни. Основна робота була пов'язана з правильним викладом існуючих умов в Україні стосовно до тих вимог, які в цих Єврокодах прописані.

Чи є труднощі переходу України на Єврокоди?

Перехід на Єврокоди досить простий. По суті, це ті ж ДБНи, що враховують ряд додаткових моментів, тільки використовувані в Європі.

Хочеться відзначити, що за останній час в Україні спостерігається великий прогрес в імплементації євронорм і стандартів. Україна продемонструвала серйозний намір вступити в європейське співтовариство і робота в цьому напрямку постійно триває. Якщо ми хочемо жити по-європейськи, то повинні відповідати європейським правилам, а використання Єврокодів - це тільки одне з невеликих складових цієї відповідності.

Наталія Шевченко