• ua
  • ua
  • МЕНЮ:

    Легкі на підйом

    09.04.2015

    Бойові дії на сході країни змусили багато українців покинути свої будинки. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість внутрішньо переміщених осіб станом на березень 2015 р. досягла 1,1 млн. людей, з яких багато хто гос

    Бойові дії на сході країни змусили багато українців покинути свої будинки. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, кількість внутрішньо переміщених осіб станом на березень 2015 р. досягла 1,1 млн. людей, з яких багато хто гостро потребує житла. Будівництво багатоквартирних будинків з традиційних матеріалів (бетону і цегли) може затягнутися на декілька років, а житло переселенцям необхідне вже зараз.

    Відносно швидко цю проблему можна вирішити, застосовуючи технологію будівництва будівель з легких сталевих тонкостінних конструкцій (ЛСТК). «Низька вартість і висока швидкість зведення ЛСТК роблять цю технологію дуже перспективною при будівництві житла для переселенців», – вважає Ігор Гладченко, директор департаменту з розвитку компанії «Сталдом Україна».



    Деякі європейські країни, наприклад Німеччина і Австрія, заявили про намір фінансувати будівництво житла для вимушених переселенців. До того ж Міністерство оборони планує виділити в поточному році 1 млрд. грн. на будівництво житла для військовослужбовців.

    Якщо ці плани будуть реалізовані і виробникам ЛСТК вдасться переконати інвесторів в перевагах нової технології будівництва, це може істотно стимулювати розвиток вітчизняного ринку сталевого будівництва.
    Особливості ринку
    В Україні технологія зведення будівель з використанням ЛСТК з'явилася в 2000-х роках, проте поки не придбала такої ж широкої популярності, як за кордоном.

    Сьогодні в Україні працює близько 15 компаній-виробників ЛСТК, проте через відсутність попиту середнє завантаження виробничих потужностей часто не перевищує 20%. На думку Андрія Озейчука,
    директора компанії «Раута Груп», керівника комітету з ЛСТК Українського Центру Сталевого Будівництва. навіть у такій ситуації є можливість виходу нових учасників ринку, оскільки в цьому сегменті сталевого будівництва відчувається «дефіцит ідей».

    Через специфіку ринку, розрахунки експертів галузі за об'ємами українського ринку будівництва з ЛСТК розходяться в п'ять-сім разів. Складність оцінки полягає не тільки в тому, що виробники не схильні розголошувати свої об'єми, а і в достатньо широкому спектрі використання ЛСТК в житловому і комерційному будівництві.



    Приблизна структура замовлень на ЛСТК за видами об'єктів (у грошовому вираженні) %. За даними операторів ринку.


    В Україні технологію ЛСТК в основному застосовують для будівництва одно- і двоповерхових будівель, тоді як за кордоном відомий вдалий досвід зведення і багатоповерхових об'єктів. Наприклад, в Новій Зеландії була побудована і успішно експлуатується дев'ятиповерхова будівля. Легкі каркаси доцільно використовувати при зведенні мансардних надбудов і реконструкції старовинних будівель, оскільки відпадає необхідність в посиленні існуючих стін і фундаментів. Також панелі з ЛСТК мають широкі перспективи застосування в якості зовнішніх стін при монолітно-каркасному будівництві.
    «Досвідчений забудовник вже на етапі проектування може оцінити ефективність різних технологій і підрахувати, в скільки йому обійдеться будівництво і майбутня експлуатація будівлі», – відзначає Андрій Озейчук.
    Технологічні особливості
    Технологія будівництва будівель з ЛСТК була розроблена в середині минулого століття в Канаді і користується популярністю в багатьох країнах. Наприклад, частка ЛСТК в малоповерховому будівництві Великобританії складає близько 20%, Японії — 13%, Німеччині — близько 8%.

    Особливість цієї технології полягає в тому, що каркас будівлі збирається як конструктор із сталевих оцинкованих профілів, товщина яких не перевищує 4 мм. Стіни будівель з ЛСТК утепляють мінеральною ватою, завдяки чому коефіцієнт теплопровідності 20-сантиметрової стіни такий же, як у цегляної кладки завтовшки 1,5 м.


    Витрати на будівництво 2-поверхового будинку за технологією ЛСТК %. За даними операторів ринку.


    Сталевий конструктор дозволяє збирати будинки в найкоротші терміни. Так, бригада монтажників з чотирьох-п'яти людей зможе за три-чотири місяці звести триповерховий житловий будинок для десятка сімей або за два місяці – двоповерховий котедж. Тоді як на будівництво аналогічного цегляного будинку знадобиться не менше 10 місяців.

    До того ж сталевий каркас можна монтувати у будь-який час року, оскільки відсутні мокрі процеси. Але головна перевага будівель з ЛСТК – дешевизна. За підрахунками фахівців, собівартість традиційного будівництва 1 кв.м. в багатоквартирних будинках бюджетного сегменту складає $450 і більше.
    Квадратний метр будинку із сталевого каркасу обійдеться в $250-400. Відносно низька вартість обумовлена не тільки дешевизною самих стін, але і невеликою масою конструкцій.

    «Фундаменти для будівель з ЛСТК обходяться в 2-2,5 рази дешевше, ніж для цегляних або бетонних будівель. Окрім цього, невелика маса конструкцій пред'являє менш жорсткі вимоги до фундаменту і ділянки будівництва, що дозволяє будувати навіть на «складних» ґрунтах», – пояснює Ігор Гладченко.

    Перспективи
    Українська будівельна галузь переживає не кращі часи. У 2014 році об'єм виконаних будівельних робіт скоротився на 21,7% (без урахування АР Крим), в порівнянні з 2013 роком, а ринок ЛСТК – на 10-15%. При подальшому розвитку негативного сценарію, за прогнозами експертів галузі, попит на ЛСТК в 2015 р. може продовжити знижуватися.

    «В обстановці, що склалася, дуже важко дати реальний прогноз об'ємів будівництва на найближчий рік. Проте девальвація гривні дає бізнесменам можливість організувати експорт ЛСТК», — резюмує Ігор Гладченко.

    На думку більшості операторів ринку ЛСТК у разі відновлення економіки України і, відповідно збільшення об'ємів будівництва, темпи зростання споживання ЛСТК, однозначно перевершать темпи зростання будівельної галузі в цілому завдяки значним перевагам ЛСТК в порівнянні з конкурентними технологіями зведення будівель.

    За матеріалами «Бізнес» і b-logbook.info

    ПІДПИШИСЬ, ЩОБ НЕ ПРОПУСКАТИ ВАЖЛИВІ НОВИНИ