Потрібен проєктувальник

До 2008 року будівництво, а разом з ним і ринок проєктних послуг були на підйомі, тому багато українських компаній не особливо цікавилися розширенням ринків збуту. Український і російський ринки забезпечували компаніям дохід, і складалося враження, що це свято життя триватиме завжди.

Відсутність мовного бар'єру, схожість стандартів і законодавства, напрацьовані зв'язки з часів Союзу, - зіграли з українськими компаніями злий жарт. Сьогодні, коли російський ринок закритий, а український не може забезпечити всім необхідний обсяг замовлень, компанії шукають шляхи виходу закордон. Однак мало хто з них може відразу відповідати світовому конкурентному середовищу. В першу чергу зарубіжні замовники вимагають знань і навичок в області передових інформаційних технологій, які сьогодні пропонують не тільки широку лінійку передових програмних комплексів для рішень різних рівнів завдань, а й фактично пропуск на глобальний ринок промислових і інфраструктурних будівництв.

«Перші закордонні контракти, які компанія підписала, коли стала самостійним гравцем після розвалу Союзу, навчили нас багато чому, - згадує Олександр Кравченко, заступник директора з науково-технічної роботи ДП Гипрококс. - Головне - задачі потрібно вирішувати так, як цього вимагає замовник. Якщо ж ми починаємо доводити, що треба проєктувати так, як ми вміємо або звикли, то це виллється у втрачений час і відсутність контракту». Варто уточнити, що Гипрококс займається розробкою проєктів з будівництва комплексів коксових батарей. Основний обсяг робіт компанії, близько 95%, припадає на світовий ринок, а саме на країни, де розвинений металургійний сектор промисловості, Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Італія, Польща.

«В одному з замовлень, - продовжує Олександр Кравченко, - бразильці зажадали 3D-моделювання проєкту, і нам необхідно було терміново купувати і освоювати відповідне програмне забезпечення». З цим завданням компанія успішно впоралася завдяки професіоналізму персоналу.

Проєкт центрального терміналу Міжнародного аеропорту в Абу-Дабі

Вже сьогодні ряд українських компаній працюють переважно на зарубіжні ринки, як, наприклад, Проект Консалтинг, яка за 13 років діяльності напрацювала значний портфель виключно зарубіжних контрактів з охопленням понад 20 країн світу. «Ми не вважаємо, що поряд з високою якістю виконуваних проєктів, вартість наших проєктних послуг низька порівняно з світовими розцінками, - зазначає Андрій Бровко, директор Проект Консалтинг. - Наші співробітники знайомі з різними світовими стандартами проєктування і застосовують найсучасніше програмне забезпечення, так що основний наш козир - знання».

Українських проєктних компаній, які успішно працюють сьогодні на світових ринках, не так багато. Їх кількість значно «підкосила» світова фінансова криза в 2008. Великі гравці почали ділитися на невеликі фірми з колективом в 20-30 чоловік. Без кардинальних змін вижили і працюють інститути та проєктні бюро, які володіють унікальними технологіями (Гипрококс, Укргипромез, Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського, КБ Південне і інші).

Гравці ринку, які проклали дорогу до зарубіжного замовника, відзначають, що для успішного ведення проєктного бізнесу закордоном необхідна наявність інноваційних технологій і кваліфікованих кадрів, знання міжнародних стандартів в області проєктування і законодавства, забезпечення комунікацій і раціональна фінансова діяльність.

«Компанії стикаються з технічними труднощами при організації бізнес-процесів віддаленого доступу і передачі даних замовнику, а також з відстеженням змін і погоджень проєкту», – говорить Тетяна Гадзевич,

директор з маркетингу Аркада. - Низькі ціни на проєктні роботи не дозволяють українським компаніям забезпечувати належні інвестиції в сучасне програмне забезпечення і навчання персоналу, що в свою чергу робить ці роботи не конкурентними на світовому ринку ».

Реконструкція доменної печі №3 комбінату Запоріжсталь

Однак, сьогодні не тільки закордонні замовники вимагають від українських інженерів працювати в сучасних системах проєктування, а й українські промислові компанії. Наприклад, комбінат Запоріжсталь при реконструкції доменної печі №3 вимагав від генпроектувальника, компанії Укргипромез, виготовити проєкт в програмі Intergraf. Реконструкція передбачала демонтаж і оновлення 75% комплексу домни. Для цього ремонту проєктувальники розробили 15 тис. Листів креслень, які були проаналізовані та внесені 11 тис. Коригувань. Ці правки дозволили комбінату спрацювати більш ефективно в реконструкції доменної печі

Наприклад, більш точні розрахунки площі поверхні, що фарбується по створеній моделі, дозволили заощадити комбінату близько 1,5 млн грн. (В два рази менше, ніж при розрахунках за ДБН).

Більш того, реконструкція доменної печі №3 проходила в стислі терміни, всього за 6,0-6,5 місяців, тоді як терміни звичайного ремонту зайняли б півтора року. Щоб прискорити темп, було застосоване великовузлове складання об'єкту, а воно неможливе без рішень програми Intergraf.

Як зазначив Олексій Лебедєв, директор з капітального будівництва та інвестицій Запоріжсталь, - «використання сучасних та передових методів в проєктуванні дозволяє мінімізувати кількість помилок в будівництві і значно заощадити час і кошти». Тому металургам дуже хочеться, щоб у подібних програмах навчилися працювати набагато більша кількість компаній.

Адже, у тій же Запоріжсталі є ще один великий інвестпроект з будівництва сучасного конвертерного цеху з ливарно-прокатні модулями на загальну суму в $ 1,3-1,5 млрд.

Гравці ринку називають дуже широкий діапазон різниці між українськими та зарубіжними проєктними роботами. Цей «розбіг» починається від 20-25% і закінчується 2-3 разовою перевагою на користь України. Все залежить від обсягу і складності об'єкта.

Проєктувальникам не варто забувати про важливість роботи в ліцензійному програмному забезпеченні. Зарубіжний замовник може промоніторити цей аспект, якщо того вимагає політика компанії-замовника. Поляки, наприклад, цього не роблять, а от німці поцікавляться наявністю ліцензії на ПЗ.

Судячи з експертних оцінок, нинішня ситуація з піратським софтом в Україні показова в якості негативного прикладу. Якщо в 2008-му близько 80-85% ринку програмного забезпечення для проєктувальників було піратським, то в нинішніх умовах тотальної економії ця частка більша.

Trimble створив для студентів онлайн академію Tekla Campus

«Прогрес України на закордонній «ниві» проєктування буде видно тільки в тому випадку, коли наші студенти почнуть навчатися на сучасному програмному забезпеченні в ВУЗах», - впевнений Андрій Бровко.

В той же час, вітчизняний бізнес вже сьогодні сприяє освоєнню нових технологій і програм, причому, на безкоштовній основі. Зокрема, корпорація Trimble створила для студентів онлайн академію Tekla Campus, де вони можуть завантажити безкоштовну студентську версію Tekla Structures Learning edition для самостійного навчання, виконання проєктів та курсових робіт. Більш того, на додаток до програмного забезпечення Tekla Campus пропонує навчальні матеріали, відеоуроки, а також дискусійний форум для обміну досвідом учнів. Компанія Аркада на своїй базі проводить регулярні навчання представників українських підприємств по програмним продуктам компаній Autodesk (AutoCAD, Revit, Civil 3D) і Trimble (Tekla).

Як розповів Андрій Бровко, компанія Проект Консалтинг спільно з Intergraph, Autodesk і в майбутньому Теkla займається створенням навчального класу на 25 місць на базі Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського.

Українські проєктувальники сьогодні цілком конкурентні на світових ринках проєктних послуг. Однак щоб залишатися такими і завтра, їм потрібно інтенсивно вчитися і впроваджувати в свою практику передові методи проєктування, в тому числі із застосуванням сучасного програмного забезпечення.

Це основні постулати, які висловили експерти в області проєктування та інженерних розрахунків на конференції «Інтеграція в світовий будівельний ринок. Як забезпечити конкурентоспроможність?», яка пройшла в Києві 11 квітня і об'єднала проєктувальників, експертів будівельної галузі та провідних постачальників програмного забезпечення для проєктування. Універсальну відповідь на це питання і намагалися знайти учасники конференції, виходячи з особистого досвіду роботи з закордонним замовником. А ось чи вдалося їм це - покаже ринок.

Наталія Шевченко