ЮРІЙ КАРПЕНКО: «ЧЕРЕЗ ДВА РОКИ ОЧІКУЄТЬСЯ ДИНАМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ І РОЗПОЧНЕТЬСЯ ВІН З БУДІВНИЦТВА»

Компанія ОСНОВА займається будівництвом об'єктів як з бетону, так з металоконструкцій. Скажіть, як вдається уникнути конкуренції цих двох різних напрямків?

Це раніше сталь і бетон були різними напрямки, а сьогодні вони об'єднуються в одну технологію, яка демонструє найкращий результат за питомою вагою і міцністю.

Наприклад, сьогодні, дивлячись на експлуатовані об'єкти, наприклад, міст на проспекті Науки в м. Київ, стає зрозуміло, що застосування тільки одного бетону не найкращий варіант для мостових конструкцій. Сталь, в експлуатації мостів показує себе набагато краще. У той же час, об'єднання цих двох матеріалів дуже цікаво доповнює і підсилює один одного. Тому, сталь і бетон логічно пов'язані в нашій компанії.

Яке співвідношення цих двох напрямків в структурі збуту компанії?

Сьогодні нас «годує» залізобетон. А завтра, сподіваюся, будуть «годувати» сталеві конструкції. В умовах українського ринку сталеве будівництво значно впало в обсягах, тому що знизилося промислове виробництво і немає нових великих проєктів. Малі споруди реалізуються, переважно, в залізобетоні.

Завод Сталтех

Наприклад, нещодавно ми проводили дослідження для одного логістичного центру в Київському регіоні, розраховували вартість об'єкту в металі і в бетоні. Чаша терезів схилилася  на сторону сталі, яка показала суму витрат приблизно на 5% менше порівняно з бетоном. Але ця перевага залишається у сталі тільки за умови, що немає необхідності в додаткових заходах з пожежного захисту, інакше ці 5% з'їдаються. Виходить, що витрати на будівництво невеликих будинків із застосуванням залізобетонних і сталевих конструкцій практично однакові.

Як би Ви описали поточну ситуацію на ринку сталевого будівництва?

Сталеве будівництво України останні кілька років показує динамічний розвиток. Якщо 7-8 років тому в Київському регіоні було всього два заводи, що випускають металоконструкції, то сьогодні їх вже п'ять, три з яких дуже сучасні.

Є ще один економічний нюанс, що гальмує популярність металу порівняно з бетоном - цинкування. Нам доводиться вивозити конструкції на цинкування в м. Черкаси або м.Броди, що далеко - в першому випадку і досить дорого - в обох. Зрозуміло, що для низької собівартості і дешевизни цієї послуги, необхідна безперервна робота ванни цинкування. А сьогодні для цього не вистачає потоку замовлень.

У підсумку, ми зіткнулися з тим, що закордонному клієнту вигідно замовляти в Україні металоконструкції, а їх оцинкування виробляти на місцевих потужностях. Сьогодні ціна на українське цинкування в два рази вища порівняно з ціною за межами України.

Чи плануєте Ви поставити ванну для цинкування на своїх потужностях?

Коли-небудь обов'язково поставимо. Оскільки, гаряче цинкування найбільш хороший захист для металу. Все буде залежати від розвитку ринку.

Коли і чому було прийнято рішення розвивати напрямок металоконструкцій?

Завод Сталтех побудований в 2012 році і оснащений сучасним обладнанням. Рішення про його будівництво було прийнято дуже просто. На той момент в Україні працювало кілька підприємств, які виробляють легкі сталеві конструкції, а ось сегмент середніх і важких металоконструкцій був практично не заповнений. У Сталтех є тільки один конкурент по важким конструкціям - Дніпропетровський завод ім. І.В. Бабушкіна.

Завод Сталтех

Наскільки сьогодні завантажені виробничі потужності заводу Сталтех?

Завантаження дуже низьке, приблизно на рівні 10-15% і, до того, ж циклічне (два місяці працює, місяць простій).

Чому таке низьке завантаження?

Важкі конструкції - це будівництво об'єктів важкої промисловості, мостів або висотних будівель (вище 150 м). Таких об'єктів в країні немає.

Чи є наміри продати Сталтех?

В нинішніх умовах це практично не реально. Ми хотіли залучити інвестиції, в тому числі, іноземного партнера, але з огляду на нинішній стан ринку, відклали ці плани. Нам залишається чекати відновлення ринку.

Як довго доведеться чекати?

Думаю, не менше двох років. А потім піде динамічний розвиток України і почнеться він з будівництва. У країні є величезний будівельний потенціал. Судіть самі, колосальна кількість мостів (80-90%) замортизовані. Багато об'єктів, побудовані за останні 25 років, потребують реконструкції. Їх фасади сьогодні в жахливому стані, так як будівельники захопилися «не тими технологіями». Та й якість будматеріалів залишає бажати кращого.

Завод Подільський цемент, CRH, м.Кам'янець-Подільський. Об'єкт з портфоліо ОСНОВА

Ваша компанія відчула тенденцію пожвавлення будівельного ринку в 2016 році?

Так, така тенденція спостерігається. Якщо в 2014-2015 роках будівельний ринок помирав, було дуже мало замовлень, то в 2016 році галузь перейшла в режим «пожвавлення». Наші продажі практично подвоїлися порівняно з минулим роком. Хоча нові замовлення відчувають проблеми з фінансуванням і не зрозуміло, чи будуть вони закінчені.

2017 рік покаже динаміку зростання порівняно з 2016 роком?

Якщо політична ситуація в країні буде стабільною, то будівельний ринок в наступному році продемонструє ті самі темпи зростання.

Що ж стосується споживання сталі в будівництві, воно буде рости за рахунок інфраструктурних об'єктів. Не думаю, що в країні з'являться великі промислові будівництва, які змогли б різко збільшити попит на сталь.

В 2017 році будуть продовжувати будувати торговельні будівлі і дрібні об'єкти для розвитку сільського господарства - логістичні склади, потужності з переробки агропродукції, портові термінали.

А якщо вдасться звільнити східний регіон країни, тоді з'явиться велика кількість відновлювальних робіт.

Як плануєте далі розвивати напрямок металоконструкцій?

Освоюємо експортний напрям. Сьогодні ми розвиваємо мережу за кордоном, шукаємо партнерів і постачальників.

Згодом Україна буде завантажувати замовленнями потужності Сталтех. Планується будівництво мостів і, я сподіваюся, що ці замовлення не будуть розміщуватися в Росії, як це було раніше. Всі інфраструктурні державні проєкти сьогодні піддаються ретельним перевіркам і великий критиці. А металоконструкції, замовлені за кордоном, важко перевірити на адекватність їх вартості.

На яких ринках компанія вже присутня? Вдалося вийти на європейський ринок?

На ринок Євросоюзу поки не вийшли. Європі дуже цікава наша компанія, їм подобаються ціни, цілком задовольняє якість, але нас туди поки не пускають. Більше замовлень йде в країни Африки і Близького Сходу. Поки що обсяги експорту невеликі, тому що у компанії немає дилерів і хороших стійких комерційних зв'язків, але, ми над цим працюємо.

З якою продукцією Ви виходите на ці ринки, готові металоконструкції чи проєктні послуги?

І з тим і з іншим. Проєктування більше затребуване на ринках країн СНД, тому що ми працюємо практично в однакових нормах і в звичних технологіях. А вироби зі сталі не мають кордонів для збуту. Якщо вдається домовитися, то їх можна постачати практично в будь-яку країну.

Який обсяг експорту металоконструкцій заводом очікується за результатами 2016 року?

Важко сказати. Дуже великий обсяг замовлень зараз «висить» в передконтрактному опрацюванні. В основному, це замовлення промислового сегменту - обладнання, повітроводи великого діаметру, ємності, балки і спеціальні вироби.

Завод Сталтех

З якими труднощами Ви стикаєтеся при виході на європейський ринок?

Розповім на прикладі польського ринку, де ми недавно брали участь у виставці. Там працює багато заводів, але ціни на металоконструкції залишаються досить високими. Українців поляки сприймають як потенційних конкурентів і не пускають на ринок під різними приводами. Для того щоб успішно збувати свою продукцію в Польщі, необхідно мати внутрішній сертифікат, а ось отримати його не просто. Отримання цього документу лежить в компетенції торгової палати та громадських організацій Польщі.

Найкраще розвиватися в своїй країні. Не можна на українському ринку мати вакуум, а за кордоном - переваги і хороші замовлення.

Але, у багатьох питаннях Україна значно відстає від розвинутого світу. Виробники зараз націлені на освоєння експорту, а в країні навіть не налагоджені логістичні зв'язки. Наприклад, ми нещодавно зіткнулися з неможливістю транспортувати негабаритні металовироби в порт Хайфа, Ізраїль. Виявляється, що судів на Хайфу немає, а чартер обійдеться дуже дорого.

Чи витримує український метал конкуренцію за якістю на зарубіжних ринках?

Високоміцні марки сталі, що випускаються компанією Метінвест цілком якісні. Ми досить успішно випробували їх вже в декількох замовленнях. На жаль, в Україні використання металоконструкцій з високоміцних сталей пробуксовує. Справа в тому, що зі стандартною і дешевою сталлю на щільному ринку працювати можуть всі. А замовник, намагаючись заощадити, не завжди в змозі оцінити переваги високоміцних сталей, які в тоннах коштують дорожче, але вони легші, а значить, їх потрібно менше в конструкціях. Всі звертають увагу на вартість одиниці, забуваючи про вартість проєкту в цілому.

Зарубіжний замовник це дуже добре розуміє, тому, хоче працювати тільки з високоміцною сталлю. По-перше, такі конструкції зменшують витрати на фундамент і транспортування, а, по-друге, вони дають високу корозійну стійкість навіть без покриття.

За кордоном відсутнє розуміння простих марок сталі, наприклад, як сталь-3. Вони її просто не використовують. Упевнений, пройде 5-6 років і високоміцні марки сталі будуть повсюдно застосовуватися на українських будмайданчиках. Варто зробити один-два успішні проєкти, як гравці почнуть придивлятися, пробувати і оцінювати.

Будівництво офісно-житлового центру, Київ. Об'єкт з портфоліо ОСНОВА

Ваша компанія вже відчуває дефіцит кадрів?

Відчуває і дуже сильно. Якщо раніше ми були розбещені в цьому питанні, то сьогодні підбір висококваліфікованих працівників - велика проблема.

Сьогодні Ізраїль приготував не дуже приємний сюрприз для українського ринку. Уряд Ізраїлю дозволив безперешкодну робочу міграцію для будівельників з України. Так, що найближчим часом варто очікувати черговий відтік кваліфікованих фахівців за кордон. Нещодавно ми спостерігали виїзд будівельників в Польщу, перед цим - в Росію, а завтра - в Ізраїль.

Тепер ми будемо конкурувати з Ізраїлем за власних працівників?

Україна не може конкурувати ні з ким з однієї простої причини: в нашому Уряді немає людей, які бачать економіку власної країни. Вже давно кращі кадри з країни «викачує» та ж Європа чи Росія. Ми неодноразово доносили інформацію про гостру необхідність збільшення базової заробітної плати в Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, проте поки це тільки декларується.

До недавнього часу рекомендована заробітна плата для кваліфікованих працівників будівельної галузі, яку визначає профільне Міністерство, була на рівні 3,4 тис. грн. в місяць. Зараз Мінрегіон України декларують зарплату в 5,1 тис. грн. в місяць, але, цей рівень був прийнятний в минулому році. Умови нинішнього року вимагають базову зарплату для кваліфікованих працівників на рівні 8-8,5 тис. грн. в місяць.

Що ще перешкоджає розвитку будівельної галузі України?

Заважає відсутність фінансових послуг. Будівельні компанії не встигають заробити, як у них вже сформовані податкові зобов'язання авансом. При цьому банківські кредити, на рівні 22% річних, непосильні. Як можна витримати кредитні 22%, якщо норма прибутку (планових накопичень) на рівні 6-8%? Для цього треба лімітувати банки, хоча б на кредитування оборотних коштів, на рівні 2-3% річних. Необхідно запускати держпрограми по реалізації інфраструктурних проєктів.

Чи існують сьогодні нормативні бар'єри, що перешкоджають розвитку будівельної галузі?

Перш за все, потрібно скасувати держрегулювання середніх зарплат і кошторисних норм. Вони завжди відстають від ринку, а значить, гальмують його розвиток. Функція держави повинна полягати в ціновому моніторингу, мета якого - розуміти ринковий рівень цін для об'єктивної оцінки вартість пропозиції на тендері.

І головне, ще в кінці 90-х років постановою Кабміну України було прийнято рішення, перейти на європейські норми. Замість цього, держава намагається якось пристосувати і адаптувати ці європейські норми до українських реалій. Навіщо? Україна вже давно працює в європейському ринку в контексті використання цінових механізмів, застосування технологій, а сьогодні ми якось повільно і невпевнено рухаємося напрямку впровадження європейських будівельних норм в практику.

Наталія Шевченко