Роман Курашев: «Основне завдання УЦСБ – продемонструвати ринку переваги сталевого будівництва»

– Як Ви оцінюєте частку використання металу в будівництві в Україні порівняно з розвиненими країнами?

– В Україні частка будівництва із застосуванням металоконструкцій доволі мала. В принципі, ничого дивного у цьому немає, враховуючи те, що в СРСР металопрокат вважався стратегічним матеріалом і в ряді випадків існували прямі заборони на застосування металоконструкцій. У зв’язку з цим, у нас виросло ціле покоління проектувальників, які мають незначний досвід проектування металоконструкцій, в той час як із залізобетоном їм працювати простіше й звичніше. «Чорні» металлоконструкції на базі катаних або зварних профілів, ферми та замкнуті профілі у нас, як правило, застосовуються в нежитловому будівництві.

Найбільш популярні вони в одноповерхових будівлях промислового призначення, сільськогосподарських, складських та логістичних терміналах, де частка металоконструкцій дещо перевищує 60%. У багатоповерховому комерційному будівництві металоконструкції ефективно застосовуються в торгівельно-розважальних центрах. Дуже мало вони поки що представлені в офісних будівлях, готелях, багатофункціональних будівлях, багатоповерхових надземних паркінгах, в той час як за кордоном саме в цих сегментах металоконструкції дають максимальний економічний ефект. В цілому, у нежитловому будівництві частку металоконструкцій можна оцінити в 25–30%, що істотно нижче за показники розвинених країн, де цей показник перевищує 50%.

– Які переваги роботи з металоконструкціями з точки зору процесу будівництва Ви можете назвати?

– Перш за все, економічна ефективність. Під цим я розумію терміни окупності проекту з використанням металоконструкцій порівняно з альтернативними технологіями. Сьогодні застосування тримальних металокаркасів на болтовому складанні істотно прискорює монтаж на об’єкті. Це означає, що будівля, наприклад, офіс чи ТРЦ, вводиться в експлуатацію на 3–6 місяців раніше. Для девелопера грошові потоки повертаються швидше, й окупність такого проекту є вищою.

По-друге, функціональність: сталь чудово працює на розтягнення – це дозволяє застосовувати її у великопролітних конструкціях, де застосування залізобетону або неефективне економічно (прольоти від 12 м), або просто неможливе (у пролітах 36 м та вище). Наприклад, в офісній нерухомості сітки колон 6х12 м, 6х15 м, 7,5х15 м дозволяють створити на поверсі простір без внутрішніх колон (від зовнішніх колон до лифтових шахт, які використовуються як ядро жорткості будівлі). Це підвищує ефективність розміщення робочих місць на поверсі та створює можливості для орендодавця генерувати більш високую ставку оренди. Аналогічно ці ж переваги можуть бути реалізовані в торгівельних центрах (більше площі, що здається, менше «мертвих зон») та надземних паркінгах (більше паркувальних місць на тій самій площі паркінгу).

Досвід роботи Інституту Сталі у Великобританії призвів до зростання частки сталевого будівництва в нежитловому секторі з 35 до 70% у період 1980–2010 рр.

Крім того, необхідно відзначити такі переваги металоконструкцій, як надійність (все виробництво здійснюється в заводських умовах та контролюється ВТК), безпечність – менше людей на будівельному майданчику, естетичність – реалізація будь-яких архітектурних форм.

– Як застосування металу в сучасному висотному будівництві позначається на вартості спорудження об’єкта?

– Якщо залишити осторонь терміни окупності, то сьогодні на ринку побутує думка, що комерційне багатоповерхове будівництво із застосуванням залізобетону є дешевшим, ніж із застосуванням металічних конструкцій, на 5–10% (з урахуванням вартості вогнезахисту металокаркасу до класу вогнетривкості, якого вимагають ДБНи). Як свідчить практика, воно не враховує багатьох факторів, які визначають ефективність проекту в цілому.

Типовий приклад – вартість фундаментних робіт, які у будівлі з металу можуть бути нижче на 30%. Також рідко беруть до уваги такі фактори, як економія на відсоткових виплатах за кредитами, які будуть нижчими у варіанті більш швидкого будівництва з металоконструкцій, орендних платежів за будівельну техніку та ін. Також, я вважаю, ключевий напрямок у скороченні видатків полягає у стратегії вогнезахисту будівлі. Вартість вогнезахисту може складати до 30–40% у структурі металоконструкцій «у справі» та може бути порівняна з видатками на металопрокат. Замовники, які ще на стадії проектування залучаються до процесу визначення стратегії вогнезахисту будівлі та постачальників відповідних продуктів для вогнезахисту, отримують ефективні рішення та схожі видатки при більш швидких термінах будівництва та окупності об’єктів.

Необхідно відзначити структурні зрушення на ринках сталі й цементу. Як відомо, сьогодні світовий ринок металопрокату перебуває в стані перевиробництва, що визначає доволі низькі ціни на гарячекатаний прокат, який є сировиною для металоконструкцій. В той же час ріст цін на газ за останні 5 років для України в 4,5 рази до $450 за 1000 куб. м призвів до здорожчання енергомісткого виробництва цементу й бетонного будівництва в цілому. Так, вартість гарячекатаного листа із січня 2006 р. зросла в 1,4 рази, цементу – в 2,1 рази.

– Якими є експлуатаційні переваги та недоліки подібних технологій?

– Можна відзначити, що, якщо в огороджувальних конструкціях будівель застосовуються сучасні сендвіч-панелі, то питома теплопровідність їх істотно нижча, ніж стін з цегли, бетону та інших матеріалів. Таким чином, замовник заощаджує на експлуатаційних витратах, пов’язаних з опаленням будівлі. Якщо говорити про експлуатаційні характеристики багатоповерхових будівель з каркасом з металоконструкцій та інших матеріалів, то вони не сильно відрізняються.

– Що робить Ваша компанія для розвитку ринку металоконструкцій?

– Метінвест вбачає два великих напрямки для роботи: розвиток сучасного сортамента металопрокату для будівництва та просування сталі як матеріалу вибору. Щодо першого пункту варто зазначити, що технічний прогрес у виробництві сталі й прокату дозволяє запропонувати будівельному ринку зовсім нові марки прокату.

Застосування високоміцних марок гарячекатаного листа з класом міцності не менше 460 МПа у будівництві дозволяє суттєво знизити металомісткість проектів – до 15–20% порівняно з традиційною маркою 09Г2С, яка сьогодні активно застосовується в колонах будівель. Причому ці сталі не потребують підігріву при зварюванні, мають поліпшену зварюваність, тобто забезпечують скорочення видатків у процесі роботи. В Європі такі марки застосовуються в будівництві мостів, естакад, багатоповерхових будівель. У РФ два найбільших проекти – вежа «Євразія» (висота 310 м, близько 30 000 тон металоконструкцій) та новий офіс ГАЗПРОМу «Лахта-Центр» (близько 45 000 т металоконструкцій) – використовують нові високоміцні марки листа та двутаврів.

Також великий потенціал ми вбачаємо у розвитку катаних двутаврів з паралельними гранями полиць, що вимагатиме модернізації рейково-балочного стану на комбінаті «Азовсталь». Це дозволить відмовитися від застосування зварних двутаврів у порівняних розмірах, підвищити ефективність та швидкість виробництва металоконструкцій на заводах-виробниках.

Другий великий напрямок – просування сталі як матеріалу вибору. Для цього ми хочемо створити Український Центр Сталевого Будівництва – спільно з іншими учасниками галузі – заводами з виробництва прокату, дистриб’юторами, заводами з виробництва металоконструкцій, монтажними організаціями та провідними проектувальниками. Ця організація повинна виступати центром маркетингової та технічної компетенції галузі металобудівництва й вирішувати основні завдання із скорочення видатків у ланцюгу та розвитку застосування металоконструкцій у будівництві. Сьогодні багато замовників, архітекторів та проектувальників мають слабке уявлення про переваги сталевого будівництва. Наше завдання – показати, як металоконструкції дозволяють будувати швидко, економічно, просто й безпечно. Однією з функцій Центру ми намітили розробку концептуальних рішень-моделей, які дозволять замовникам швидко оцінити вартість та терміни будівництва й порівняти їх з іншими альтернативами.

Очевидною є необхідність у розвитку нормативно-технічної бази в частині проектування, виробництва й монтажу металоконструкцій, а також трансферту передових технологій з-за кордону. Досвід роботи такого центру в Великобританії призвів до зростання частки сталевого будівництва у нежитловому секторі з 35 до 70% у період 1980–2010 рр. Ми, у свою чергу, впевнені, що ця робота дозволить нам переконати замовників у перевагах сталевого будівництва та створити додатковий ринок збуту в обсязі 1 млн т тримальних та огороджувальних конструкцій зі сталі протягом наступних 10 років.

Джерело: Building Business