Артем Білик:«Застосування Єврокодів зробить український ринок проектних послуг конкурентоздатним»

Артем Білик, к.т.н., керівник Інженерного центру Українського центру сталевого будівництва, упевнений, що застосування європейських норм дозволить українським проектувальникам отримати конкурентні переваги в порівнянні із західними колегами. 

Одним із ключових кроків на шляху до «європеїзації» української нормативної бази будівельної галузі стало силу набрання чинності з 1 липня 2014 року в Україні Єврокодів – європейських норм на проектування будівельних конструкцій. Єврокоди дають можливість вітчизняним замовникам будівництва застосовувати в своїх проектах найпередовіші, економічно доцільні будівельні рішення, проте головною їх перевагою є можливість західних інвесторів працювати в Україні за зрозумілими для них будівельними нормами, що позитивно вплине на інвестиційну привабливість українського ринку нерухомості для європейських замовників будівництва.

Варто відзначити, що гармонізація європейських норм відкриває широкі можливості не тільки іноземним інвесторам, а і західним фахівцям в області проектування, при цьому останні зможуть пропонувати свої послуги компаніям, що реалізовують проекти в Україні та створювати серйозну конкуренцію вітчизняним інженерам.

Не дивлячись на те, що в Україні сьогодні практично відсутній попит на проектування за європейськими нормами, очікуване в майбутньому зростання ринків нерухомості і будівництва, а також прихід західних інвесторів з новими будівельними проектами створить хорошу базу для зростання ринку проектних послуг. У результаті ринок проектування стане високо конкурентним, що позитивно позначиться як на якості, а також на вартості проектних послуг.

Звичайно, сьогодні українські проектувальники не готові на рівних конкурувати зі своїми західними колегами в ключі створення проектів із застосуванням Єврокодів і цьому є кілька причин. Окрім об'єктивних чинників, таких як малі терміни дії європейських норм в Україні, а також відсутність навчальних механізмів, я б відзначив слабке бажання практикуючих проектувальників вивчати Європейські норми через відсутність попиту на проектування за Єврокодами в Україні. Інвестувати в освіту готові лише ті фахівці, які розуміють перспективи застосування Єврокодів, а також дивляться на освоєння європейських норм як на можливість працювати на аутсорсинг в європейських країнах.

Молоді фахівці у сфері проектування будівельних конструкцій, а також студенти профільних спеціальностей більш відкриті до освоєння нових технологій. На жаль, в профільних українських Вишах сьогодні відсутні наскрізні вертикально-інтегровані навчальні програми, а знайомство студентів з європейськими будівельними нормами обмежується лише базовою інформацією.

Розуміючи складну ринкову ситуацію, а також обмежене фінансування профільних міністерств на навчальні програми в рамках Асоціації Український Центр Сталевого Будівництва проводиться системна робота щодо грамотного впровадження Єврокодів в Україні – випуск технічних публікацій і методичної допомоги, проведення навчальних семінарів та інших заходів, які б популяризували європейські будівельні норми. Відзначу, що в рамках моєї викладацької роботи в Київському національному університеті будівництва і архітектури я експериментально почав читати студентам більш поглиблений навчальний курс із проектування сталевих конструкцій із застосуванням Єврокодів.

Повертаючись до потенційної конкуренції західних і українських проектувальників, можна сказати, що до плюсів роботи іноземного інвестора будівництва в Україні із західним проектувальником відноситься ментальна і локальна близькість замовника і виконавця, а також більший досвід у західних інженерів роботи з Єврокодами.

Проте, на мій погляд, в роботі над проектом завжди краще, щоб на будмайданчику майбутнього об'єкту «знаходився» інженер, а не замовник.

Головним і безперечним плюсом вітчизняних інженерів є більш вигідне співвідношення якість/вартість проектних робіт. До того ж наш фахівець ментально і технічно ближчий до українських реалій будівельного процесу, а також більш обізнаний щодо реалістичності виконання тих або інших конструктивних елементів з урахуванням специфіки внутрішнього ринку будівельних матеріалів.

Відмічу, що через специфіку систем якості та менеджменту західних компаній, інвестуючи в будівництво в Україні, вони найшвидше вважатимуть за краще працювати не з окремо взятими фахівцями в області проектування, а з юридичними особами – проектними організаціями, які у свою чергу будуть зацікавлені у співпраці з інженерами, що володіють знаннями для проектування за Єврокодами.
Підбиваючи підсумок, хочеться відзначити, що при належній увазі всіх учасників будівельного ринку – держави, замовників будівництва, проектних і будівельних компаній – до перспектив застосування Єврокодів в нашій країні, українські проектувальники зможуть не тільки на рівних конкурувати з європейськими, а і успішно пропонувати свої послуги на зарубіжних ринках.

За матеріалами «Бізнес»