Дмитро Ліппа: «Системне оновлення ключових галузей економіки стимулюватиме попит на металопрокат»

Про те, які галузі економіки України можуть стати локомотивами споживання сталевого прокату, розповідає Генеральний директор Метінвест-СМЦ Дмитро Ліппа.

За оцінками Укрпромзовнішекспертизи (УПЗЕ), в минулому році попит на сталь в Україні впав на 44%, до 4 млн. т. Чи згодні Ви з такою оцінкою?

У 2014 році спостерігалося стрімке падіння української економіки, що потягло за собою зниження обсягів виробництва та споживання металопрокату. Крім загальноекономічних факторів на обсяги виробництва також негативно вплинули бойові дії на сході України, де розташовані більшість металургійних заводів, руйнування залізничних колій та інфраструктури, а також анексія Криму. За нашими оцінками, ємність ринку металопрокату в минулому році скоротилася на 24%.

Чи змінилися позиції основних гравців на ринку металоторгівлі України в 2014 році?

Суттєвих змін не відбулося. Були і залишаються проблеми з зупинкою металургійних підприємств у зоні АТО, від чого періодично страждаємо ми, а також трейдери, що працюють з металопрокатом Алчевського меткомбінату.

Поясніть суть реорганізації збутових каналів Метінвесту? Чим ефективніша нова схема і чому перестала бути ефективною попередня?

Формування єдиного каналу збуту в Україні націлене на підвищення ефективності продажів. Ми покращимо управління, ліквідуємо дублювання бізнес-процесів усередині компанії, а, значить, зможемо запропонувати покупцям зручний і оперативніший сервіс.
У 2014 році ми зробили перший крок по реалізації стратегії «єдиного вікна для клієнтів»: був створений механізм взаємодії Метінвест-Україна та Метінвест-СМЦ, який дозволяв спільними ресурсами обробити дрібнооптове замовлення від великого клієнта. Однак залишалася низка невирішених питань: необхідність двох договорів, складність у плануванні грошових коштів для оплати двом компаніям і т.д. Також іноді спрацьовував людський фактор, оскільки в таких ситуаціях відповідальність ділилася між двома структурами.
Тепер ситуація зміниться: всі покупці працюватимуть тільки з однією юридичною особою, а зусилля співробітників нашої компанії з надання якісного обслуговування і сервісу будуть сфокусовані в межах чітко визначених зон відповідальності. Ще одним важливим фактором, який вплинув на прийняття рішення, стала зміна ринку і вподобань клієнтів. На жаль, у 2014 році обсяг великих замовлень істотно скоротився, а більша частина великих клієнтів перейшла на роботу зі складу. Причини зрозумілі: це падіння попиту та оптимізація оборотних коштів. Ми змушені реагувати на ці зміни і очікуємо, що в 2015 році тенденція посилюватиметься.

Чи збирається Метінвест відкривати нові збутові майданчики? Можливо, є сенс поглинати тих конкурентів, які зазнають краху, як це було зроблено у випадку з купівлею металобаз ПП «Метал» на Західній Україні?

Ми вважаємо, що наша складська мережа на сьогоднішній день сформувалася і має оптимальну конфігурацію. Але ми постійно аналізуємо попит у різних регіонах.

У січні 2015 року ми запустили майданчик на складі нашого партнера – заводу «Комінмет». Основний асортимент складає трубна продукція. Основне призначення майданчика – бути буферним складом для комплектації партій труб перед відвантаженням на кінцевих споживачів, наші склади і склади регіональних партнерів у регіонах. Можливо, трохи пізніше оцінимо можливість даного майданчика продавати більш широкий асортимент у роздріб.

В цілому у 2015 році планувалося відкриття низки роздрібних майданчиків, однак остаточне рішення буде прийматися тільки у разі позитивної динаміки попиту на металопрокат.

За прогнозами УПЗЕ, 2015 рік буде ще гіршим для української економіки – внутрішній сталевий ринок «просяде» ще на 15%, до 3,4 млн. т. Як Ви вважаєте, це оптимістичний чи песимістичний прогноз?

Ми вважаємо, що поточний рік буде складним для української металургійної галузі. За моєю оцінкою, ємність ринку скоротиться приблизно на 20%.

Яку роль відіграла девальвація гривні для ринку металоторгівлі?

Є два аспекти девальвації, які впливають на ринок металопрокату. Перший – це зниження привабливості імпорту. Девальвація гривні, складнощі з купівлею валюти, важкопрогнозований курс, а також передбачуване введення 5%-го мита на імпорт металопрокату негативно вплинули на інтерес до продукції зарубіжних постачальників. Це добре для внутрішніх виробників.
Але є і другий аспект девальвації – скорочення реального попиту. І він у довгостроковій перспективі важливіший і болючіший для нас. На жаль, девальвація в комплексі з іншими макроекономічними проблемами привела до падіння ринку, про який ми говорили раніше. У 2014 році це відчули середні і дрібні будівельники, держпідприємства і дрібні металообробники, орієнтовані на внутрішній ринок. У 2015 році є ризик падіння попиту на металопрокат з боку великих будівельних компаній і роздрібних споживачів, деяких інших сегментів.

Ви реалізуєте продукцію тільки заводів Метінвесту чи продаєте сталь третіх виробників?

Основне завдання компанії – реалізація продукції підприємств, що входять у структуру холдингу. Частка підприємств холдингу в загальній реалізації Метінвест-СМЦ становить понад 90%. У той же час для підтримки асортименту та максимального задоволення попиту роздрібного покупця закуповується інший металопрокат у сторонніх виробників.

В одному із своїх інтерв’ю Ви зазначили, що Україна може споживати щороку 10 млн. т сталі. Що необхідно зробити, щоб такі прогнози стали реальністю?

Я як і раніше вважаю, що моя оцінка залишається актуальною, проте, на жаль, її не можна буде досягти найближчими роками.

Для того, щоб прогноз був реалізований, необхідно встановлення миру, активний розвиток економіки з позитивною динамікою ВВП на рівні 5-7% протягом декількох років, а також приплив іноземних інвестицій і державна підтримка ключових галузей промисловості.