Єврокоди: «європезація» українського будівельного ринку

З 1 липня поточного року в Україні вступили в силу Єврокоди - європейські норми на проектування будівельних конструкцій, що, на думку багатьох експертів, має позитивно позначитися на вітчизняному ринку нерухомості. Так, одним із найбільш очікуваних позитивних змін є приплив в Україну зарубіжних інвестицій, адже відтепер європейські компанії будуть працювати в рамках зрозумілого для них нормативного поля.

Шлях до Єврокодів

Протягом багатьох років проектування та будівництво об'єктів на території України велося на підставі нормативно-технічної бази, яка формувалася ще в 1970-1980 роках і була успадкована нашою країною з часів СРСР. Незважаючи на те, що на момент проголошення незалежності Україна не мала свого досвіду в розробці нормативної документації (що пов'язано в тому числі з тим, що провідні проектні інститути Радянського союзу перебували переважно у великих містах Росії), за минулі роки національні нормативні документи в галузі проектування будівельних конструкцій все ж істотно просунулися вперед і, на думку експертів, досить добре зарекомендували себе на практиці.

Разом з тим, будівельна документація України все ще характеризується недостатньою ефективністю, а її відмінності від європейських нормативів, які в колі фахівців вважаються досконально відпрацьованими, викликають ряд проблемних питань у рамках міжнародних відносин. Зокрема, за даними Департаменту технічного регулювання та науково-технічного розвитку Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, існуючі державні будівельні норми нашої країни створюють перешкоди в питаннях міжнародної торгівлі конструкціями, виробами та вітчизняними проектами для будівництва за кордоном. Також невирішеними є багато питань будівництва об'єктів на території України, яке здійснюється закордонними фірмами, а також їх кредитування та страхування іноземними банками та страховими компаніями.

На переконання експертів, оновлення нормативної бази доцільно здійснювати з урахуванням потенціалу і досягнень розвинутих країн. Україна, маючи можливість використовувати наймогутніший блок науково-обгрунтованих норм з проектування будівельних конструкцій, прийняла рішення про перехід на європейські норми проектування.

За запевненням Мінрегіону України, Єврокоди - універсальні і раціональні нормативні документи з проектування будівельних конструкцій, засновані на кращих міжнародних традиціях і ефективні для застосування в усьому світі. Унікальна гнучкість Єврокодів дозволяє застосовувати їх у поєднанні з типами і коефіцієнтами навантажень, які використовуються в кожній окремій країні та пристосовані до місцевих потреб. «Єврокоди об'єднали в собі весь досвід проектування європейських країн і кращі напрацювання в цій галузі по всьому світу», - зазначив Володимир Адріанов, керівник комітету з нормативно-технічної діяльності Українського Центру Сталевого Будівництва (УЦСБ), заступник генерального директора «Українського науково-дослідного та проектного інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського», додавши, що Єврокоди не є 100-відсотково новими напрацюваннями, більш того - при їх створенні деяку кількість інформації було взято з норм колишнього СРСР, а також Ради економічної взаємодопомоги.

«Першим ключовим кроком, який Україна зробила в області Єврокодів, стало затвердження в 2006 році Кабінетом Міністрів Технічного регламенту для будівельних виробів, будівель і споруд. Цим регламентом Україна приймала європейські вимоги з безпеки будівель і споруд, дотримання яких неможливо без проектування за європейськими нормами. Після прийняття цієї постанови Мінрегіон розпочав роботу з гармонізації європейських норм в Україні, яка завершилася введенням в дію з 1 липня 2014 всіх Єврокодів з національними додатками», - розповідає Володимир Адріанов.

Адаптація і перехідний період

Як повідомляють в Департаменті технічного регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону, Єврокоди не встановлюють вимог до технології будівництва, а поширюються виключно на проектування будівельних конструкцій та встановлення їх відповідної надійності та безпеки через технічні принципи. На сьогоднішній день Мінрегіоном прийняті як національні стандарти - всі 58 частин Єврокодів і 57 національних додатків до них (крім ДСТУ-НБ EN 1997-2 «Єврокод 7. Геотехнічне проектування. Частина 2.

Дослідження та випробування грунту», який не містить відповідних параметрів). В Україні проектування за Єврокодами поширюється на нове будівництво та реконструкцію об'єктів, що відносяться до I, II, III і IV категорій складності (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 №547 «Про затвердження Порядку застосування будівельних норм, розроблених на основі національних технологічних традицій та будівельних норм, гармонізованих з нормативними документами Європейського Союзу»).

Протягом перехідного періоду, який займе кілька років, в Україні нарівні з європейськими діятимуть і вітчизняні будівельні норми на проектування. При цьому, замовник будівництва буде мати можливість самостійно вибирати і приймати рішення, за яким із нормативних документів здійснювати проектування конструкцій. «Оскільки у проектній документації на один об'єкт не можуть одночасно застосовуватися будівельні норми, розроблені на основі національних технологічних традицій, та будівельні норми, гармонізовані з нормативними документами Європейського Союзу, вітчизняні проектувальники не повинні відчувати жодних складностей у перехідний період», - повідомив Роман Курашев, керуючий директор УЦСБ.

За словами експертів, жорстких часових вимог щодо переходу від національних норм до європейських не існує - рекомендований період складає від 2 до 5 років. Однак, на думку Володимира Адріанова, враховуючи той факт, що вітчизняні норми на проектування є досить грамотними, то немає гострої необхідності поспішати в переході до Єврокодів. Тому повний перехід України до європейських норм на проектування може тривати близько 10 років. «Один із стимулів для вітчизняних проектувальників і гравців ринку освоювати Єврокоди - можливість працювати не тільки в Україні, але і на розвинених європейських ринках. Багато компаній, що працюють в Україні в секторі металобудівництва, а також орієнтовані на зарубіжний ринок, досить легко перейдуть на застосування Єврокодів. Компаніям, незнайомим з європейськими нормами, буде складніше перейти на проектування із застосуванням Єврокодів, - зазначив Володимир Адріанов. - Однак, в цілому немає серйозних проблем при переході українських проектувальників на проектування із застосуванням Єврокодів, оскільки фізико-математичні закони і закони будівельної механіки загальні для всіх підходів. Проте, методики, нові програми і підходи, а також база стандартів, на які спираються вітчизняні та європейські норми, мають суттєві відмінності».

За даними Департаменту технічного регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону, відповідно до міжнародної практики для введення проектування за Єврокодами, крім безпосередньо прийняття їх як ідентичних національних нормативних документів, також необхідно провести ряд супутніх заходів - розробка та прийняття національних доповнень і посібників проектування за Єврокодами, навчальних програм для підвищення кваліфікації проектувальників і навчання нових фахівців; організація навчання; розробка і прийняття підтримуючих стандартів; оснащення підприємств і випробувальних лабораторій необхідним обладнанням. Мінрегіоном України вже підписано договори про співпрацю з вищими навчальними закладами, зокрема, відносно підготовки фахівців, здатних реалізовувати проектування будівельних конструкцій на основі вимог Єврокодів; опрацьовуються перші посібники за загальними принципами проектування за Єврокодами і проектування металевих конструкцій; створений україно-англо-російський глосарій основних термінів Єврокодів; проводиться розробка відповідного програмного забезпечення. «Для широкого застосування Єврокодів необхідно, перш за все, навчити проектувальників розуміти документи і користуватися ними, створити програмне забезпечення, зацікавити забудовника (замовника будівництва), зокрема, у частині економічної складової», - повідомили в Департаменті технічного регулювання та науково-технічного розвитку Мінрегіону.

На думку експертів, для ефективного застосування Єврокодів також необхідно вирішити ряд питань на рівні держави. Серед них, за словами Володимира Адріанова, - питання про необхідність чи відсутність сертифікації проектувальників, які працюють за Єврокодами, а також принцип проходження експертизи проектів, виконаних із застосуванням Єврокодів. «У зв'язку з цим з'явиться необхідність навчання європейським нормам спеціалістів державних органів, які працюють в комплексі з проектувальниками», - зазначив він.

«Ще один момент, на який слід звернути увагу, - це те, що Єврокоди базуються на великій кількості європейських стандартів. За нашою оцінкою, сьогодні з цих стандартів в Україні гармонізовано не більше 20%. Щоб прискорити якісне впровадження і застосування Єврокодів при проектуванні, необхідно створити в Україні загальну міжгалузеву програму з гармонізації європейських стандартів, пов'язаних з проектуванням. Міжгалузева програма необхідна в зв'язку з тим, що сьогодні не всі стандарти за класифікацією входять у сферу діяльності Мінрегіону. Є ряд стандартів, що відносяться до Міністерства економіки та інших відомств», - зазначив Володимир Адріанов.

В очікуванні позитивних результатів

З впровадженням в Україні Єврокодів можна очікувати появи низки позитивних тенденцій в різних сегментах нерухомості. По-перше, як зазначають в Мінрегіоні, Єврокоди встановлюють гарантований рівень надійності при проектуванні будівельних конструкцій і, як наслідок, споруд в цілому, дозволяють більш швидко і якісно виконувати проектування. По-друге, розширюють можливості будівельних компаній щодо виходу на будівельні ринки інших країн. По-третє, за рахунок встановлення зрозумілих для іноземних інвесторів і проектувальників вимог до проектування, створення єдиного нормативного поля, підвищується інвестиційна привабливість будівельної галузі України.

Крім того, як очікується, застосування Єврокодів прискорить процес впровадження прогресивних технологій та сучасних матеріалів в практику роботи компаній, що працюють на будівельному ринку України і дасть можливість вітчизняним компаніям оптимізувати витрати на зведення об'єктів.

«Незважаючи на те, що Єврокоди мають більш жорсткі коефіцієнти надійності, вони одночасно відкривають можливість більш гнучкого підходу в проектуванні, - вважає Володимир Адріанов. - Залежно від потреб бізнесу або функціонального призначення майбутнього об'єкта, при проектуванні за Єврокодами замовник будівництва має право вибрати, як йому запроектувати об'єкт, наприклад, дешевше, але на 50 років, або дорожче, але на 100 років».

Експерти також відзначають, що освоєння українськими проектувальниками європейських норм відкриє для них нові можливості роботи на європейських ринках. Крім того, знання Єврокодів дозволить більш ефективно спілкуватися з іноземними інвесторами, які планують зводити в Україні об'єкти комерційної нерухомості, запроектовані за європейськими нормами. «На мій погляд, з поліпшенням інвестиційного клімату в Україні, попит на фахівців, які вміють проектувати із застосуванням Єврокодів, буде тільки зростати», - зазначив Роман Курашев.

Оксана Бабенко, «Commercial Property»