Вячеслав Колісник, виконавчий директор УЦСБ: Ринок фарбованого прокату зростатиме швидше, ніж ВВП

Вячеслав Колісник, виконавчий директор 

Асоціації Український центр сталевого будівництва

2021 рік був не найкращим для українського ринку прокату з полімерним покриттям. На фоні загального падіння споживання обсяг ринку, як очікується, не перевищить 300 тис. т.

Водночас дефіцит європейського металу та очікування антидемпінгового мита на метал із Китаю дозволили місцевим виробникам посилити свої позиції. За 3 квартали вони поставили на внутрішній ринок 45 тис. т металу проти 48 тис. т за весь 2020 рік.

Одразу кілька компаній анонсували запуск нових виробництв. Метіпол добудовує лінію фарбування у Білій Церкві та працює над збільшенням виробництва на майданчиках Heavy Metal і Модуль-Україна. Новий проект, над реалізацією якого працює виробник радіаторів Ютерм, має з'явитись у Харкові. Стартувало будівництво цеху холоднокатаного прокату на ММК ім. Ілліча, яке також включатиме лінію цинкування та фарбування.

 

На українському ринку фарбованого прокату з'являються нові гравці, зростає споживання металу внутрішнього виробництва. З чим це пов'язано?

По-перше, за обсягом споживання цієї продукції на людину ми лише рухаємось у бік розвинених ринків, де цей показник суттєво вищий. По-друге, в огороджуючих конструкціях триває заміщення — все менше використовуються вироби з оцинкованого рулону, і все більше — з рулону з полімерним покриттям. Метал з полімерним покриттям більш стійкий, з великим терміном експлуатації та архітектурно виразний, тому застосовується все частіше.

Які основні сфери застосування фарбованого металу в Україні?

Основна – це, звичайно, будівельна галузь: огороджувальні конструкції, металочерепиця, профнастил, скатна покрівля, внутрішні стінові касети, фальцева покрівля, фасадні панелі. Метал з полімерним покриттям часто застосовують як інтер'єрні рішення (стелі, перфоровані інтер'єрні рішення). Невеликий обсяг споживання у виробництві побутової техніки. Загалом в Україні 70% споживання металу припадає на будівництво. А для виробів із рулону з полімерним покриттям – це понад 90%.

 

Що штовхає попит на полімерку, внаслідок чого зростає ринок?

З'являється культура споживання. Наприклад, зараз велика кількість парканів будується саме з пофарбованого металу (профнастил і штахетник, паркани на кшталт «жалюзі»). Як покрівельні матеріали також частіше використовують профнастил і металочерепицю, а не шифер. Метал з полімерним покриттям стає масовим продуктом, відповідно зростає обсяг споживання.

Яку динаміку ви очікуєте за підсумками 2021 року?

Цього року ринок не зросте. В Україну металу завезли більше, ніж використали. У країні багато китайського металу, його частка за 9 місяців 2021 року становила близько 60%. Це великий відсоток, таких цифр ніколи не було. Частина цього металу залишиться на складах і використовуватиметься наступного року. Як Асоціація ми оцінюємо, що ринок у 2021 менший, ніж був у 2020 році. Потрібно розуміти, що ціни на метал були досить високими, а це не сприяло його споживанню.

Якщо говорити про перспективу, то варто розуміти, що на ринку багато металу товщиною менш як 0,4 мм, є навіть 0,15 мм. І за такої товщини його характеристики – 15 г цинку, 15 мікронів фарби, а має бути 25 мікронів фарби та мінімум 140 г цинку. Такий метал не відповідає мінімальним вимогам чинних стандартів на відповідну продукцію.

Такий продукт є фальсифікатом, і наше завдання – прибрати його з ринку через систему технічного регулювання та контролю якості. Вартість продукції стане вищою, її купуватимуть набагато менше, але з урахуванням збільшення товщини металу до 0,45 мм зросте і тоннаж металу. Я сподіваюсь, це теж позитивно позначиться на обсягах споживання.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вела антидемпінгове розслідування з прокату з полімерним покриттям із Китаю. Ринок розраховував на остаточне рішення у грудні, але його відклали ще на 3 місяці. Як ви оцінюєте перспективи антидемпінгу?

За час антидемпінгу тричі помінявся склад відповідного підрозділу Мінекономіки, нещодавно змінився міністр, якому слід розібратися в цьому питанні. Відповідно термін розслідування продовжили.

Насправді жодних підстав для відмови у застосуванні антидемпінгового мита немає. Раніше у нас було прийнято антидемпінгове мито на оцинкований рулон з КНР (для оцинкованого прокату китайського виробництва з 2019 року застосовується мито у розмірі 22,78%). А це сировина для наступного переділу – нанесення полімерного покриття. Якщо доведено, що сировина поставлялася за демпінговою ціною, а наступний переділ поставляється із ще більшим демпінгом, то мито не може бути меншим за ставку для оцинкування. Наші очікування – 25% і вище.

Рішення має бути ухвалено протягом наступних 3 місяців. Не через 3 місяці, а протягом цього терміну. Це важливий момент. Компанії, які возять метал із Китаю, можуть сказати: «О, через 3 місяці буде мито, я тоді почну замовляти матеріали». Однак треба враховувати, що до моменту приходу металу (термін поставки близький до 3 місяців) вже можливо потрібно буде платити мито.

Як запровадження мита позначиться на структурі ринку?

Кількість китайського металу зменшиться, я думаю, мінімум у 2 рази, оскільки метал завтовшки 0,3 і вище просто не вигідно ввозити з Китаю. Метал із меншою товщиною можуть і далі продовжувати постачати. Тут вже важлива робота ринкового нагляду та системи технічного регулювання щодо підтримки необхідного рівня якості продукції. Поступово цей метал теж зійде нанівець, але для цього потрібно більше часу. Китайський метал товщиною 0,25 мм у готових виробах більш як у 2 рази дешевше, ніж метал 0,45 мм з хорошими характеристиками, і його можна продавати значно дешевше.

На сьогодні із Китаю завозять близько 180 тис. тонн металу. Навіть якщо ми вдвічі скоротимо цю цифру, то звільнимо 90-100 тис. тонн для внутрішнього виробництва.

 

Чи об'єктивна можливість повністю замістити цей обсяг українським металом?

За потужностями можна замістити і 200 тисяч тонн. По реальному виробництву 100 тис. тонн українські виробники металу з полімерним покриттям можуть дати досить легко, а для 150 тис. тонн треба буде вже напружитися. Але такої потреби на ринку немає. Мито не призведе до того, що весь китайський метал закінчиться. Є й інші країни, які можуть поставляти подібну продукцію, наприклад, Туреччина та Індія. Просто жодна інша країна не виробляє і не постачає такого відвертого фальсифікату на наш ринок, як Китай.

Нині понад 80% українського ринку фарбованого металу займає імпортна продукція. Чому ми так багато завозимо і так мало виробляємо самі?

Один із факторів – це наявність якісної сировини внутрішнього виробництва. Для того, щоб фарбувати полімер, необхідне якісне оцинкування. В Україні два виробники, що виготовляють оцинковку, яку можна фарбувати.

Перший – Модуль-Україна з повним циклом виробництва: чорний метал-холоднокат-цинковка-фарбування. Повна потужність цинкування Модуля - 100-120 тис. тонн. На сьогодні частину металу вони продають як оцинкування. У 2021 році Модуль змінив власника (завод перейшов в управління Метіполу - ред.). Я думаю, на виробництво чекає технічна реконструкція, і надалі 100% виробленого цинку фарбуватимуть.

Другий виробник - Юністіл. Останнім часом вони справді дуже піднялися як виробники оцинковки. На рік компанія може виготовляти до 100 тис. тонн.

Є у нас ще виробництво на тимчасово окупованій території, в Алчевську – Метали та полімери з лінією оцинкування потужністю 100 тис. тонн. Але поки що цей обсяг недоступний. Також є проект у Маріуполі нового виробництва оцинкованого прокату.

Але ключова причина – наявність демпінгового імпорту з КНР. Ринок був повністю "вбитий" низькою ціною цієї продукції.

Позитивний момент – потужностей у нас більш ніж достатньо, щоб пофарбувати весь обсяг, необхідний ринку: Метіпол (Алчевськ, Первомайськ [проектна потужність до 78 тис. т/рік – ред.]) та новий проект [у Білій Церкві, до 75 тис. т/рік – ред.]), Модуль (Кам'янець-Подільський [до 80 тис. т/г – ред.]), Ром ЛТД (Львів [до 70 тис. т/г – ред.]) плюс новий виробник у Харкові. За неофіційною інформацією, потужність лінії харківського виробника – до 80 тис. тонн.

Якщо говорити про цифри, цей обсяг повністю покриває ринок і навіть дозволяє експортувати.

Яка перспектива ринку у найближчі 3-5 років?

У 2024 році повноцінна сучасна лінія цинкування запуститься в Маріуполі. Метінвест вже розпочав реалізацію цього проекту (цех холоднокатаного прокату на базі ММК ім. Ілліча – ред.). Там передбачається і лінія полімерного фарбування. Тож у нас через 3-4 роки все буде добре.

 

Ви очікуєте на зростання обсягів?

Загалом можна точно сказати, що ринок зростатиме швидше, ніж ВВП. Зростання будівельного ринку вище, і можна розраховувати на дворазове зростання у порівнянні з ВВП, тобто до 6-8% приросту на рік.

Однак у 2021 році фактичне споживання має бути трохи нижчим, ніж у 2020 (за оцінками учасників ринку на 2021 р. не більше 300 тис. т – ред.). Ціни на метал суттєво зросли, що загалом стримувало споживання. І якщо говорити про хороший якісний метал, то були навіть дефіцити. Але загалом металу завезли багато, а використали не весь, тобто у нас великі перехідні залишки за роком, особливо якщо говорити про Китай.

Як виглядає ситуація із покриттями? На що орієнтуються виробники та ринок сьогодні?

В Україні основні покриття – поліестер та матовий поліестер. Якщо говорити про поліуритани, полівінілхлориди та подібні, то у нас їх небагато. Ринок лише звик до такого покриття як Принтек (матеріал із фінішем під дерево, цегла тощо). Принт уже займає певну частку на ринку, але тут теж багато китайського матеріалу низької якості.

Преміальні покриття поки що займають дуже незначну частку. І це також перспектива розвитку. Вироби з преміальними покриттями купують у хорошій специфікації, з хорошим цинкуванням, товщиною – для клієнта при цьому насамперед важлива якість.

 

Чи в Україні є споживачі під таку продукцію?

Є і споживачі, і виробники. Завод Heavy Metal у Первомайську випускає такі покриття, за імпортом вони заїжджають як у вигляді рулону, так і як готові вироби. Згодом їхня частка на нашому ринку зростатиме. У тому числі й спеціальних покриттів, наприклад, Food safe, що застосовується у харчовій промисловості.

Чому частка преміальних покриттів в Україні невелика?

Це питання культури споживання, і питання вартості. Але більш дешевий матеріал купують не завжди тому, що хочуть дешевше, а тому, що не володіють інформацією, який метал справді якісний і які у нього споживчі характеристики.

Зазвичай купують те, що продають на ринку. Якщо споживач не розуміється, то запитує у продавця, який таким чином і визначає, який саме метал буде проданий. Щоб розбиратися в металі, потрібно більш-менш стабільно його купувати.

Також важливе питання контролю якості продукції. У нас на будівельному ринку не працює система оцінки відповідності. Раніше функціонувала система УкрСЕПРО, але у 2018 році її було скасовано і досі нічим не заміщено. Лише 2023 року почне працювати новий технічний регламент у будівництві. Тобто 5 років ринок взагалі безконтрольний. І ми із товщини металу 0,45 вже дійшли до товщини 0,2.

Новий техрегламент – обов'язкова система декларування відповідності продукції вимогам стандарту. Виробники повинні будуть декларувати відповідність продукції вимогам стандартів і робити це в єдиній електронній системі. Ця інформація буде доступна всім, можна буде порівняти, що виробник задекларував і що він фактично продає. Так само при постачанні продукції на об'єкти потрібно буде надавати цю декларацію. З'являться вимоги до відповідності стандартам у державній системі закупівель. Ці заходи дозволяють розраховувати на те, що з часом істотно підвищиться якість продукції, що надходить на ринок.

Джерело: uaprom.info

Журналіст: Ольга Кравченко