Вячеслав Колісник: Введення європейської системи нормування та техрегламенту на порядок підвищать якість та можливості експорту металопродукції

Як вплинули на ринок металоконструкцій коливання цін на енергоносії?

Сьогодні спостерігається стадія спадного тренду цін на метал. Ціни падали у 2018-2019 рр., наприкінці 2019-го почалося зростання, із середини 2021-го повернувся низхідний тренд. Зростання цін на енергоносії якраз призупинило тренд зниження – з жовтня ціни завмерли. Ми сподіваємося, що тренд зростання цін на енергоносії не буде тривалим, до кінця зими ситуація стабілізується і продовжиться низхідний тренд цін на метал.

Що це дає ринку металоконструкцій?

Коливання цін на метал не відбуваються в окремо взятій країні, тому не дуже впливають на експорт. А ось на локальному ринку зміни суттєві з погляду конкурентоспроможності металоконструкцій у порівнянні з іншими конструкційними матеріалами.

Які обсяги виробництва та структура споживання металоконструкцій у 2021 році?

Перше півріччя 2021 року було добрим: виробництво металоконструкцій склало близько 76 тис. тонн. Третій квартал був дещо гіршим за динамікою: саме в цей момент почалося падіння ціни, багато хто вважав, що купувати метал на спадному тренді не завжди виправдано. У четвертому кварталі ситуація стабілізувалася. Ми все ще розраховуємо, що отримаємо у 2021 році результати дещо кращі за торішні — плюс 4-5%.

Проте є деякі проблеми. Наприклад, суттєві обсяги металу йдуть на дорожнє будівництво, зокрема на дорожню огорожу. У жовтні-листопаді там практично призупинено платежі. Якщо не поновляться платежі виробникам дорожнього огородження, цей сегмент просяде на 25-30% у річному обчисленні.

У цілому будівельна галузь – це приблизно 2/3 обсягу споживання металу країни. Є арматура, будівельні металоконструкції (близько 150 тис. тонн), що захищають конструкції (більше ніж 300 тис. тонн лише з полімерним покриттям). Окрім будівництва, основні галузі споживання – машинобудування та енергетика.

Як змінюється структура ринку?

Завдяки програмі Велике будівництво зростає споживання в інфраструктурних проектах. І, сподіваюся, збільшиться з розширенням програми реконструкції та будівництва мостових переходів, електрифікації залізниць, початку системного застосування шумових бар'єрів у дорожньому будівництві. Саме метал здатний швидко та ефективно розв'язати нагальні питання старої інфраструктури. Гостро стоїть проблема оновлення мостів: приблизно з 17 тис. автодорожніх 80% мають фізичне або функціональне зношування.

Стабільно зростає ринок огороджувальних конструкцій з полімерним антикорозійним покриттям (металочерепиця, профнастил, сендвіч-панелі). Це великий ринок – близько 330-350 тис. тонн на рік. У зв'язку з рішенням Мінекономіки з антидемпінгового розслідування, що очікується наприкінці року, щодо імпорту металу з антикорозійним покриттям з КНР, а також новим Технічним регламентом у будівництві розраховуємо на збільшення споживання металу з покриттям саме вітчизняного виробництва.

А чи зростає споживання бізнесом рішень із металоконструкцій?

Звісно. Найкращим прикладом є будівництво Епіцентрів. Технічна команда Епіцентр - це приклад ефективної організації процесу будівництва. Вони вміють використовувати плюси металоконструкцій, організувати процес будівництва таким чином, що за три місяці одержують готовий об'єкт. При цьому вони постійно аналізують, порівнюють вартість різних конструктивних рішень та продовжують будувати з металу.

Укрпошта підписала низку контрактів на будівництво розподільчих центрів, зараз відбувається вибір технічних рішень. І, звісно, у тому числі розглядається метал. За нашими оцінками, у повному обсязі цей масштабний проект може використати понад 10 тис. тонн металоконструкцій.

Які великі проекти зараз реалізуються?

Великі проекти – драйвери розвитку ринку сталевих конструкцій: Запорізький міст (близько 32 тис. тонн металоконструкцій), Ямпільський (8-9 тис. тонн), Полтавський ГЗК, будівництво Епіцентрів, ЛЕП Західноукраїнські-Богородчани, екологічні проекти меткомбінатів. Окремо варто сказати про будівництво комплексу будівель університету Політехніка та житлового будинку зі сталевим каркасом у Маріуполі. Серед майбутніх великих проектів варто відзначити низку мостів – Кременчуцький, Патона. У реалізації проекту столичної Окружної дороги, упевнений, теж серйозно використовуватиметься метал.

Металурги продовжують реалізацію великих проектів. Наприклад, ММК ім. Ілліча розпочав підготовку до будівництва цеху холоднокатаного прокату, оцинкованого та пофарбованого рулону, інвестиції можуть перевищити $1 млрд, для будівництва необхідно 24-25 тис. тонн конструкцій. На спорудження заводу оздоблення ArcelorMittal – 17-20 тис. тонн.

У чому переваги металу?

Насамперед – це функціональність: з металу можна зробити все, що потрібно замовнику точно відповідаючи його вимогам. Метал — це також досить конкурентний матеріал з точки зору вартості при правильній організації робіт коштом ефективного проектування, високої швидкості будівництва, зниження вартості фундаментів та допоміжних конструкцій, нижчою вартістю логістики та будівельної техніки, я не кажу вже про залишкову вартість конструкцій.

Висока швидкість будівництва будівель зі сталевими каркасами досягається шляхом паралельного ведення процесів проектування, виготовлення та монтажу, скорочення нульового циклу, всесезонного монтажу конструкцій високого ступеня заводської готовності. Застосування металу дозволяє здійснити практично будь-яке архітектурне рішення без серйозних обмежень, у тому числі й у складних умовах будівництва: на поганих ґрунтах, при реконструкціях та в стислих умовах будмайданчика. А ще це екологічний матеріал – 98% металу може бути використано повторно або перероблено, вуглецевий слід металу суттєво нижчий, ніж у бетону.

Можна ще довго говорити про переваги, але варто також пам'ятати, що метал вимагає серйозної підготовки, якісної організації проектування, виконання робіт та правильного фінансування. Якщо немає правильної організації та стабільного фінансування, переваги металу суттєво нівелюються.

Наскільки істотною є проблема фальсифікату та недостатньої якості продукту на ринку?

Дуже високий відсоток фальсифікату (товару, що не відповідає вимогам стандарту) у сегменті матеріалів з полімерним покриттям. Переважно це метал китайського походження — за три квартали 2021 його частка склала близько 60%. Наразі завершується антидемпінгове розслідування щодо імпорту рулонного металу з антикорозійним полімерним покриттям із КНР. Є всі підстави для того, щоб запровадити мито, оскільки практично весь метал із КНР імпортується з порушеннями показників усіх трьох ключових параметрів: товщина металу, граматура цинкового шару, товщина та якість полімерного покриття.

За оцинкованим рулоном вже працює антидемпінгове законодавство, є мито, тому немає сенсу везти фальсифікат.

Як просувається гармонізація українського законодавства з європейським у питаннях будматеріалів?

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС ми мали прийняти новий Технічний регламент у будівництві, аналогічний європейському 305-му, його ухвалили у вигляді закону "Про надання будівельної продукції на ринку". Тепер необхідно ще ухвалити понад 30 підзаконних актів, це величезний обсяг роботи. Вона зараз активно проводиться.

Другий аспект – це стандартизація. Більшість підрегламентних стандартів ЄС уже гармонізовано. Гармонізацією стандартів займається бізнес, профільні асоціації, зокрема, УЦСБ. Наприклад, гармонізованих стандартів на будівельну продукцію та процеси у галузі металоконструкцій – 129, з них 61 є підрегламентним. Усі вони гармонізовані. Частину з них перекладено раніше, частина перекладається зараз українською мовою, насамперед завдяки програмі стандартизації Мінрегіону. Є ще національна стандартизація, там треба оновлювати частину стандартів у зв'язку зі змінами у державних будівельних нормах – ми цим також займаємось.

Встигнете до 2023 року, коли набирає чинності 305 регламент, завершити?

Так, встигнемо, ми давно цим займаємось.

Нові правила зможуть підвищити якість? Ось приклад: київська станція метро "Лівобережна", оновлена до Євробачення, демонструє металеві елементи, що проіржавіли за кілька років. Іржаві конструкції на проекті, який здійснено за гроші бюджету, що мав стати іміджевим.

А у нас не працює система відбору продукції за якісними показниками, навіть держзакупівлі виробляються без урахування вимог стандартів. Відсутня вимога обов'язково вказувати стандарти у тендерній документації.

Навіть для проектів, що здійснюються за гроші бюджету?

Звісно. А ви думаєте, куди ці 60% із китайського фальсифікату йдуть?

У нас немає системи контролю якості по всьому ланцюжку: від виробника до постачальника та кінцевого споживача. Звичайно, система технічної оцінки коштує грошей, 0,4-1% від виторгу виробника плюс певний рівень підготовки персоналу, якого на сьогодні немає. І, безперечно, перехід на європейську систему оцінки потребує зусиль. Багато хто чинитиме опір, але інших немає варіантів.

Коли у тендерній документації буде вимога обов'язкової відповідності стандартам?

З набуттям чинності технічного регламенту №305 ця вимога стане автоматичною. Але щоб ця система запрацювала 1 січня 2023 року, ми повинні 2022-й використовувати на налагодження процесів.

305 технічний регламент означає автоматично промисловий безвіз?

Регламент – це умова промислового безвізу. Фактично промисловий безвіз — це взаємне визнання систем оцінки відповідності. Якщо говорити про будівельні матеріали, то є деякі ринки, які просунулися ближче: "Електрокабель", "Укрцемент", галузь сталевих конструкцій також значною мірою готова. Ми маємо заводи, які вже активно експортують. Але реально промисловий безвіз – це трохи віддаленіше майбутнє, ніж нам би хотілося.

Водночас ухвалення нового технічного регламенту поставить перед європейськими виробниками нові умови: щоб постачати на український ринок свою продукцію, вони мають тут декларувати, проходити всі процедури оцінки відповідності. Нині вони цього не роблять.

Але ж наші теж не проходять процедури підтвердження відповідності свого матеріалу?

Абсолютно правильно, більшість цього не робить. Але будуть. Процедура декларування та підтвердження відповідності вимогам регламентних технічних специфікацій – обов'язкова умова постачання продукції на ринок. І це підніме якість. А для європейців запровадження таких правил буде ще однією причиною, чому з нами треба розпочати прискорити процес ухвалення угоди про промисловий безвіз.

Якщо говорити про експорт, ведення європейської системи нормування та технічного регламенту значно підвищує наші можливості.

Як і в Європі, ми вводимо у проектування класи точності виконання, їх раніше не було. Розраховуємо, що це спричинить серйозне підвищення якості продукції. У Польщі з 1 млн. 400 тис. тонн конструкції експортується близько мільйона. Чим ми гірші?

Цілком ймовірно, що так званий промисловий безвіз буде запущений паралельно із запровадженням вуглецевого податку в Європі. Чи готові наші виробники до такого виклику?

Наші виробники металу постійно займаються екологічними проектами – у нас теж розвивається електрометалургія. Звичайно, важко витримувати гонку, якщо в ЄС металургів серйозно підтримує держава, а в нас доводиться робити все за свої кошти. Якщо говорити про металоконструкції, сподіваюся, у нас все ж таки будуть набагато ширші можливості для експорту.

Ви проводите студентський конкурс Steel Freedom вже восьмий рік. Розкажіть про результати цього року.

Цього року у нас багато рекордів: взяли участь 135 команд, які підготували 84 проекти, з них 74 роботи вийшли до півфіналу. До конкурсу приєдналося 55 кураторів-викладачів, які допомагали командам, консультували їх за проектами. У конкурсі взяли участь студенти 14 профільних вишів, з кожним підписаний меморандум, завдяки чому студенти можуть захищати свої проекти як курсову роботу або навіть використовувати для дипломного проекту.

Якщо говорити про навчальний процес, ми дуже серйозно готуємо матеріали до конкурсу: шукаємо цікаві завдання, готуємо інформацію щодо нормування відповідних типів будівель, готуємо презентації - як вирішити те чи інше завдання. Залучаємо партнерів, які показують, як правильно використовувати свої матеріали. Записуємо спеціальні відеолекції з прикладами, як в Україні чи інших країнах реалізовувалися подібні завдання. Така база допомагає студентам робити цікаві проекти.

Ми не можемо змінити рівень освіти, але можемо дати реальний практичний досвід. Пропонуємо реальні майданчики від топових девелоперів, актуальне завдання проектування, правильно сформульоване ТЗ. На відміну від вузівського підходу, студенти працюють у командах - згідно з умовами участі потрібна спільна робота архітектора та конструктора, що стане в нагоді для роботи у "дорослих" проектах.

Ще один важливий момент – повноцінний захист проекту як перед замовниками, так і перед журі. За обмежений час тобі треба продати свою ідею за 10 хвилин. Це величезний досвід. Як показали результати попередніх студентських конкурсів, учасників "розбирають" прямо на фіналі. Наші фіналісти працюють і чудово показують себе у провідних архітектурних компаніях.

  

  

Чи є випадки реалізації проектів-переможців?

Наразі будується житловий будинок у Маріуполі з металоконструкцій, наскільки мені відомо, вже на рівні четвертого поверху. Цей будинок був у нас на конкурсі. Переможці представили концептуальне рішення, яке потім пішло на звичайне проектування.

Ще один проект – Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Маріуполі, зараз на етапі проектування.

Переможці працюють із дорослими проектувальниками, як частина команди, і таким чином беруть участь у реалізації своїх проектів. Так було і по житловому будинку, і ЦНАПу.

Серед торішніх завдань був стадіон у Маріуполі, там були дуже цікаві архітектурні рішення серед переможців. Замовником виступала адміністрація Маріуполя, в обговоренні взяли участь представники клубу "Шахтар". Ідеї студентів отримали високу оцінку. Якщо дійде справа до реалізації, то, можливо, якісь студентські пропозиції також будуть враховані.

У Steel Freedom успішний досвід роботи поки що тільки з Маріуполем як з містом, інші міста теж виходили на вас?

Секрет успішної співпраці з Маріуполем – зацікавленість місцевої влади. Ми виходили на Асоціацію міст України та пропонували їм, щоб і інші міста стали учасниками конкурсу, як і Маріуполь. Спілкувались безпосередньо з Києвом. Але поки що зацікавленості немає. Повинна бути політична воля, органи місцевої влади мають бути зацікавлені у подібній роботі і справді вболівати за розвиток свого регіону. Поки що наше завдання – переконати їх у тому, що їм це теж цікаво як замовнику.

Ось, наприклад, житловий проект, що зараз будується. Одна з причин, чому житло рідко будують у металі, – немає потреби будувати швидко. Житлові проекти реалізуються коштом інвесторів, які збираються поступово, тому будують із такою швидкістю, з якою збирають гроші. У Маріуполі інша ситуація: проект реалізують за муніципальні, бюджетні гроші та за часткового співфінансування "Метінвесту". І місто отримає готовий будинок значно швидше – за умови стабільного фінансування.

Розкажіть про конкурсні завдання Steel Freedom 2021 та переможців.

Цього року завданнями були офісний центр для KAN та UDP у UNIT.City та культурний центр у проекті Новий Поділ Riverside Perfect Group.

У проекті культурного центру цікавий майданчик зі складними умовами та великою кількістю обмежень біля води та транспортної розв'язки, але з великою свободою творчості. Офісний центр проектується як частина комплексу Unit.City, тому значно жорсткіші обмеження в ТЗ від замовника. У цьому якраз і плюс конкурсу – два різні формати завдань, більше свободи по культурному центру, студенти могли пропонувати навіть функції та жорсткі рамки для офісного.

Було представлено 44 проекти по офісному та 30 по культурному центру. 27 листопада відбувся фінал конкурсу, де було обрано та нагороджено найкращі проекти на думку авторитетного журі, відомих архітекторів та проектувальників в Україні. 1-е місце у категорії культурний центр отримав проект C-423 Олени Мелешко із Київського національного університету будівництва та архітектури. А переможцями у категорії бізнес-центр став проект B-117 Дмитра Боровика, Ростислава Племінника, Єлизавети Валявської, Олексія Простака із того ж університету.

Чи реалізують проекти переможців?

Це вирішувати замовнику. Але навіщо виставляти такі жорсткі вимоги, якщо не має наміру як мінімум оцінити результати роботи конкурсантів?

Одним із призів для команди-переможця минулого року була поїздка на "Експо-2020". Павільйон України на Експо-2020 критикували ще на стадії проектування. Чому б його проектування для цієї виставки не взяти як завдання конкурсу?

Якщо держава виступить таким замовником, ми із задоволенням візьмемо проект українського павільйону для "Експо" як завдання нашого конкурсу.

Ми зацікавлені в тому, щоб Україну представляли справді знакові проекти. Але треба розуміти, що студентський конкурс – це час на підготовку, фіксований час проведення, а також певна робота з боку замовника – насамперед відповіді на "понятійні" питання від учасників. У чому ми впевнені, то це в тому, що роботи учасників Steel Freedom точно будуть цікавими, оригінальними та з них можна буде обрати цікаві ідеї для реалізації. І якщо проект має бути реалізований у 2024 році, то він має брати участь у конкурсі вже у 2022 році.

Також цікавим було б залучення студентів до розробки типових проектів соціальної інфраструктури – вони завжди потрібні. Тому ми сподіваємось, що замовником конкурсу у майбутньому виступить Мінрегіон. На студентському конкурсі можна отримати 30-40 цікавих проектних рішень для таких масових проектів, як спорткомплекс, школа або садок. А далі можна йти шляхом Маріуполя, який відібрав три проекти зі студентських робіт, виніс їх на громадські слухання та реалізовував уже проект, який обрали мешканці. Подібне можна проводити у будь-якому муніципалітеті чи ОТГ.

У всьому світі держава – замовник №1. В Україні поки що до цього далеко, але ми спільними зусиллями маємо йти до того, щоб співпраця з державними замовленнями була престижною, вигідною та цікавою.

Журналіст: Оксана Грішина, Інтерфакс-Україна