Військова сталь: як працює ринок металу під час війни

Металоторгівля певною мірою може бути непрямим індикатором стану економіки. Через війну про розвиток і зростання ринку зараз не йдеться, але оператори ринку відзначають деяке покращення ситуації в порівнянні з березнем-квітнем.

Після звільнення територій металотрейдери наново відкривають свої металобази. Зокрема, компанія Vartis відновила роботу своїх металобаз у Києві та Київській області, у середині травня Метінвест-СМЦ знову відкрив центр у Харкові, хоча епіцентром їх продажу прогнозовано стала Західна філія. Західний регіон не зупиняв проєкти – у менших обсягах, але будівництво там продовжується.

Тенденції ринку

Покупець у металотрейдерів – це в основному компанії, що будують житлові площі. До війни 60-70% загального попиту на житлові метри було сформовано у Києві та Київській області. Через падіння цього попиту до нуля змінилася і структура продажів.

Відновлення попиту на ринку металопрокату залежатиме від купівельної спроможності українців. Поки знову не стане затребуваним придбання житлової площі, попит на металопрокат принаймні у Києві та Київській області не відновиться.

«Усі, хто працює зараз у будівельній сфері, розраховують сьогодні на програми, анонсовані президентом. У будівельників дуже великі надії на те, що держава викуповуватиме недобудовані чи непродані квадратні метри. А в Києві дуже багато недобудованого та непроданого житла. Це сформує додатковий попит на нові об’єкти, що сприятиме активізації ринку металопрокату загалом», – каже Сергій Коваленко комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

В Україні вже знову працюють великі підприємства – Запоріжсталь, АрселорМіттал Кривий Ріг та інші. На жаль, вони не виробляють всіх позицій металопрокату, які потрібні клієнтам, але зараз працюють над тим, щоб замінити продукти, виробництво яких велося тільки на знищених Азовсталі та ММК ім. Ілліча.

Рейки, балки та товсті листи – це категорії металопрокату, які поки що у нас в країні не виробляють, тому трейдери розглядають можливості імпорту з Туреччини, Китаю, ЄС.

Динаміка продажів

Сьогодні динаміка продажів дуже відрізняється за регіонами.

«Якщо порівняти з попереднім роком, хоч би як дивно це звучало, наші обсяги сьогодні не змінилися, вони на рівні довоєнних. Єдине, що змінилося, це структура клієнтів, продажів та поставок. Обсяги поставок також залишаються на довоєнному рівні», – каже Віталій Притула, директор компанії Єврометал (Львів).

У Vartis відзначають падіння попиту на всі види металопрокату. Найкраща ситуація з продажем металу – у західних та центральних областях України. Від середини травня ми спостерігаємо невелике пожвавлення у Харківській та Сумській областях.

«Справа в тому, що без попиту на купівлю квадратних метрів «заморозилися» процеси масштабного будівництва. Динаміка продажів, особливо в перший місяць після початку вторгнення, була негативною. З кожним місяцем продажі зростають, і компанія поступово нарощує обсяги, проте до довоєнного рівня нам ще далеко», – наголошує Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

За словами Сергія Більдюка, СЕО металотрейдера МСК Україна, у березні обороти компанії впали на 90% до довоєнних показників.

«У квітні та травні ми мали 50% того, що було до війни. У нас на складах близько 4 тис. позицій чорного, нержавіючого та кольорового металопрокату. Загалом у нас було сім складів завантаження. Центральний офіс компанії розташований у Києві. Ми прогнозуємо, що продажі зростатимуть – компанії, які є нашою цільовою аудиторією, вже повертаються на роботу. Зараз найбільша робоча активність – у Києві та Львові. Наші плани передбачають розвиток. Спочатку потрібно вийти на довоєнні показники, потім – наймання додаткового персоналу, наповнення складу імпортними позиціями. Також ми думаємо про розширення в напрямі виробництва металоконструкції», – додає Сергій Більдюк.

Структура попиту

З початком бойових дій продажі сталі по-різному впали у всіх операторів. У Vartis дають інформацію, що в березні та квітні 80% запитів на продукцію стосувалися сталей, з яких можна виробляти бронежилети. Це стосується як професійних європейських бронесталей, що йдуть вже загартованими із заводу, так і марок сталей, які у нас гартували самостійно для отримання необхідної жорсткості (65Г, 30ХГСА, 30MnB5). Дуже багато підприємств перепрофілювалися під ці завдання.

На жаль, через велику кількість аматорів на ринку дуже часто з’являлися бронепластини, що не відповідають необхідним параметрам. Наразі ситуація стабілізувалася, і бронеплити виробляють здебільшого із «професійних» марок сталі (Armox, Mars, Swebor Armor, Raex), постачання яких в Україну ми сьогодні налагодили.

«Якщо раніше основними клієнтами були виробники металоконструкцій, то сьогодні це машинобудівники та виробники бронежилетів, для яких ми закуповували в Європі та Туреччині багато сталі та спеціальної балістичної сталі. Останнім часом до нашого пулу клієнтів додалися виробники металоконструкцій, які включилися у відновлення зруйнованих будівель на територіях, звідки вибили російських загарбників», – пояснює Віталій Притула.

За словами Сергія Більдюка, у травні ситуація вирівнялася, почали надходити запити на більш звичну продукцію: рейки, безшовні та зварні труби, зносостійкі сталі. Це пов’язано з тим, що деякі підприємства встигли відійти від початкового шоку та почали працювати, деякі встигли перемістити бізнес до західних регіонів України. Спостерігається тенденція підвищеного попиту на листовий алюміній марки 5083 для потреб оборонної промисловості, а також безшовні та зварні труби для відновлення мереж тепло- та водопостачання. В Україні дилери ще мають певні запаси української металопродукції, але все інше вони везуть з-за кордону на замовлення.

«Зазвичай основними позиціями для виробників металоконструкцій були балки, сортовий металопрокат. Наразі переважає листовий металопрокат різних марок – насамперед через його відносний дефіцит, який уже починає відчуватися через зупинення роботи Азовсталі та ММК ім. Ілліча», – додає Віталій Притула.

«Наші клієнти сьогодні – переважно будівельні компанії. Від виробників металоконструкцій фіксуємо незначний попит. Єдина галузь, яка більш-менш закуповує металопрокат, і це спостерігається з початку квітня, – це виробники метизної продукції», – пояснює Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

Найбільше замовлень йде від компаній, які орієнтовані на експорт і розташовані в зонах, де не ведуться активні бойові дії.

Серед наших підприємств багато підприємств ГМК, які не зупинялися, продовжували роботу і споживали нашу продукцію, в тому числі підприємства Групи Метінвест. Якщо говорити про іншу групу клієнтів, то підприємства металообробної галузі не зупинялися або дуже швидко відновили роботу: це такі компанії, як Модерн-Експо, Модуль-Україна. Вони експортоорієнтовані та розташовані у відносно безпечних регіонах», – каже Ігор Тонєв, директор Метінвест-СМЦ.

Ще одна вагома зміна: цього року, починаючи з березня, активізувалася роздрібна торгівля у центральних та західних регіонах. Люди купують матеріали для відновлення невеликих об’єктів, приватних будинків та ін.

Імпорт металопродукції

Дефіцит сортаменту та марок, що виник унаслідок руйнування низки українських потужностей, заповнюють імпортним металопрокатом.

«Зараз переважає листовий металопрокат різних марок – насамперед через його відносний дефіцит, який уже починає відчуватися через припинення роботи Азовсталі та ММК ім. Ілліча. Якщо ще місяць-два тому були чималі залишки, яких вистачало в умовах невеликого попиту, то зараз вони швидко зменшуються, виникає дефіцит і покупцям доводиться замінювати матеріали на імпортний металопрокат», – розповів Віталій Притула, директор компанії “Єврометалл” (Львів), постачальника європейського металопрокату.

За словами Ігоря Тонєва, рішення про імпорт частини металопродукції було ухвалено швидко, оскільки з’явилися нові напрями та виклики.

«Ми вже два роки активно співпрацюємо з нашим заводом у Болгарії Промет Стіл. Раніше ми доставляли продукцію баржами Дніпром, а сьогодні пропрацьовуємо альтернативний маршрут на Ізмаїл, а звідти – залізничним транспортом до наших філій, - зазначає гендиректор Метінвест-СМЦ. – Ми розуміли, що на якийсь час залишимося без сортаменту маріупольських комбінатів. Той метал, а саме товстий лист, який був у портах Одеси та Миколаєва для експорту, ми перевозимо на наші філії. Також ми давно планували працювати з ДМЗ Петрівка в питаннях переділу, і нам вдалося реалізувати ці плани, по суті, у воєнний час. Ми, безумовно, в перспективі імпортуватимемо товстий лист. Працюватимемо насамперед із сортаментом заводів групи Метінвест у Європі, але готові розглядати й заводи Румунії (Галаті), Туреччини (Ердемір), Китаю, Індії».

Логістичні проблеми

Окрім запуску виробництва, необхідно завезти сировину та вивезти продукцію. І в цьому питанні компанії ГМК зазнають особливих труднощів. В умовах ускладненої залізничної логістики багато хто перейшов на автотранспорт. При цьому компанії, які раніше працювали тільки з автотранспортом, опинилися в кращому становищі.

«У нас зовсім немає проблем із логістикою. Єдині незручності, які ми відчули, – це зростання черги на в’їзд на кордоні України, машини тепер їдуть на один-два дні довше, ніж до війни, але загалом з логістикою все добре», – каже Віталій Притула.

В інших регіонах ситуація інша: тут додається проблема дефіциту палива та самого автотранспорту, тому підприємства переходять на залізничні перевезення.

«З початку військових дій ми переформатували структуру логістики та частково перебудували її з автотранспортних перевезень на залізничне сполучення. Це новий для нас досвід, тому що до війни усі переміщення між нашими філіями здійснювалися автотранспортом. Це є важливим фактором для логістики, адже тепер ми можемо швидко вивозити продукцію оптовими обсягами. Вагонами зручно транспортувати металопродукцію зі східних областей до західних, де є попит», – додає Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

Переформатування роботи

З початком бойових дій металоторгівці переформатували свою роботу.

Приблизно 70% працівників перейшли на віддалену роботу. Системність та процеси, побудовані ще під час карантину, допомогли зробити це майже безболісно. Є деякі складнощі, пов’язані із переїздом за кордон деяких співробітників. Зараз ми активно шукаємо людей на їхнє місце», – каже Сергій Бельдюк.

За словами Сергія Коваленка, компанія Vartis була змушена тимчасово припинити роботу металобаз у Київській, Харківській та Сумській областях. Компанія поступово відновлює повноцінну роботу на всіх звільнених від окупантів територіях. У квітні було повністю відновлено роботу металобаз компанії, що розташовані в Києві та Київській області, а в середині травня запрацював склад металу в Харкові. Також цього місяця Vartis відновив роботу філії у Сумах.

«Значна частина працівників з початку березня перейшла у дистанційний формат роботи. Пандемія навчила всіх працювати продуктивно у такому форматі. Частина фахівців, що не виїхали з країни, працюють. Ми по максимуму зберігаємо робочі місця. За працівниками, які були призвані до лав ЗСУ або служать у складі ТРО, зберігаються робочі місця та зарплати», – пояснює Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

У цьому компанія переглянула свій підхід до формування товарних запасів. Тепер усі товарні запаси на складах формуються з реальної потреби регіонального ринку.

Є певні «ходові» види продукції, які ми закуповуємо щомісяця для забезпечення наших клієнтів. Найголовніше – тримаємо широкий асортимент продукції на складах, щоби забезпечити комплексні замовлення. Тобто заявка від клієнта із 15-20 позиціями – не проблема», – каже Сергій Коваленко, комерційний директор Національної мережі металу Vartis.

Загальна ситуація на ринку металотрейдингу – обережно оптимістична. Усі учасники ринку сподіваються, що обсяг торгівлі продукцією не впаде, як і вся економіка країни, багато хто сподівається на реалізацію інфраструктурних програм відновлення. Ключове значення для активізації ринку мають ринок нерухомості та експортери, які споживають металопрокат. З основними проблемами перших днів війни компанії впоралися і зараз працюють дуже гнучко, реагуючи на попит, який частково відновлюється.

Автор: Юрій Григоренко

www.gmk.center