Чи обов'язково грунтувати сталеві поверхні перед нанесенням вогнезахисних покриттів?
Перед застосуванням вогнезахисних матеріалів для підвищення межі вогнестійкості несучих сталевих конструкцій необхідно провести антикорозійну обробку металоконструкцій. При складанні проєкту проведення вогнезахисних робіт ґрунтувальні антикорозійні покриття вибираються в залежності від умов експлуатації металоконструкцій і всієї вогнезахисної системи в цілому. Для проведення антикорозійної обробки необхідно застосовувати ґрунтувальні покриття, зазначені в регламентах робіт з вогнезахисту та сертифікатах відповідності на вогнезахисний матеріал, що використовується.
Згідно з «Правилами з вогнезахисту» в Україні висуваються жорсткі вимоги до відповідності покриття грунтовки і вогнезахисного матеріалу. Якщо металеві конструкції раніше були оброблені антикорозійним покриттям, то організація, яка проводить роботи з вогнезахисту, зобов'язана отримати документ (акт прихованих робіт на антикорозійну обробку, паспорт якості на лакофарбовий матеріал, що використовується), що підтверджує використання антикорозійних матеріалів, які відповідають вимогам регламенту робіт з вогнезахисту. Перед нанесенням вогнезахисних матеріалів виконавець робіт зобов'язаний провести ревізію стану антикорозійного покриття, визначити пошкоджені ділянки (місця порушення шару ґрунту, наявності корозії і т.п.). Пошкоджені місця необхідно очистити від іржі та провести відновлення покриття грунтовки з використанням тих же антикорозійних матеріалів.
У разі, коли марка антикорозійного покриття невідома або відрізняється від рекомендованих Проєктом проведення вогнезахисних робіт і регламентом робіт з вогнезахисту, згідно з «Правилами з вогнезахисту», існуюче антикорозійне покриття видаляється способами, описаними вище, а на сталеві конструкції наноситься покриття грунтовки відповідної марки.
Наведені вище вимоги щодо антикорозійного захисту сталевих конструкцій стосуються тільки тих вогнезахисних систем, в яких в якості вогнезахисного матеріалу застосовуються фарби, штукатурки, обмазки, і інші матеріали які безпосередньо наносяться на антикорозійні покриття і повинні мати певну адгезію. При використанні в якості вогнезахисних матеріалів облицювання (плит, блоків, цегли і т.д.), антикорозійний матеріал обирається таким чином, щоб забезпечити захист металоконструкцій від корозії протягом усього терміну служби вогнезахисного матеріалу з урахуванням умов експлуатації.
Таким чином, відповідно до технічних вимог, що пред'являються до вогнезахисних робіт, допускається використання тільки сертифікованих систем вогнезахисних покриттів, що пройшли вогневі випробування. У сертифікаті відповідності на вогнезахисний матеріал повинні бути прописані всі елементи вогнезахисної системи із зазначенням торгових назв, товщини і нормативних документів шару грунтовки, власне вогнезахисного покриття і, при необхідності, покривного лаку або емалі. Заміна однієї зі складових, наприклад, грунтовки, передбачає обов'язкове проведення натурних вогневих випробувань відповідно до діючих норм (а може і сертифікацію) нової вогнезахисної системи. Процедура сертифікації (вогневих випробувань) вогнезахисних систем включає в кожному випадку повторення одних і тих же випробувань, і є процесом дуже тривалим (з моменту подачі документів до фактичної видачі сертифікатів відповідності не менше 3 місяців), трудомістким і дорогим.
У деяких випадках, як це випливає з регламентів робіт з вогнезахисту, виробник бере на себе відповідальність за нанесення вогнезахисного матеріалу на наявне антикорозійне покриття. Для цього проводиться експертиза на сумісність системи антикорозійного покриття - вогнезахисного матеріалу і стійкість в умовах теплових навантажень. З цією метою грунтовану сталеву поверхню площею 0,3-0,5 кв.м покривають вогнезахисними речовинами з товщиною шару 0,5-0,7 мм. Після сушіння протягом 24 годин (при температурі не нижче 15-20°С) вогнезахисне покриття не повинно мати тріщин, зморшок, бульбашок і відшарувань. Для перевірки на стійкість до теплових навантажень на покриття необхідно впливати полум'ям пропанового або бензинового пальника протягом 5-10 хвилин. Покриття не повинно відшаровуватися від основи, розплавлятися або стікати. При негативних результатах перевірки лакофарбові матеріали видаляють будь-яким доступним способом, а потім грунтують матеріалами, зазначеними в проєкті проведення робіт з вогнезахисту.
В європейських країнах така практика дуже поширена і адаптація системи до різних виконань в рамках використання грунтовок різного типу відбувається без зайвої тяганини прямо на об'єкті. Будь-який виробник вогнезахисних робіт володіє набором декількох експрес методик, за допомогою яких можна визначити сумісність тієї чи іншої грунтовки з вогнезахисним покриттям, а також її принципову придатність для вогнезахисної системи. Постачальник (або виробник) вогнезахисного матеріалу спільно з підрядником бере участь в процесі визначення можливості використання альтернативних грунтувальних покриттів, а також пропонує технічні рішення тих чи інших питань. Оскільки всі учасники ринку пов'язані гарантійними зобов'язаннями, варіант несумлінного ставлення повністю виключений.
Нанесення грунтувального антикорозійного покриття на металеві конструкції проводиться у відповідності з технологічними картами та інструкціями по застосуванню, що розроблені виробниками матеріалу. Товщина антикорозійного покриття вказується в проєкті проведення вогнезахисних робіт, регламенті робіт з вогнезахисту або в сертифікаті відповідності на вогнезахисний матеріал.
Після підготовки поверхні і проведенні антикорозійних робіт складається акт прихованих робіт за формою, наведеною в «Правилах з вогнезахисту».