Метал у будівництві: недооцінений ресурс

Незважючи на високі історичні темпи зростання обсягів виробництва металопрокату, рівень його використання в Україні є вкрай низьким. При цьому застосування сталі в будівництві відкриває доступ до величезних можливостей в галузі спорудження найсучасніших ТРЦ та висотних офісних будівель, а також дозволяє вирішити одне з найбільш нагальних для України питань – будівництво доступного житла. И це вже не кажучи про якісне зростання як ринку нерухомості країни в цілому, так і галузі будівництва зокрема.

Реалії ринку

Будівельна галузь в Україні, мабуть, більше за інші сегменти відчула на собі всю важкість кризових тенденцій. У період з 2008-го по 2009 рр. вона продемонструвала найгірші результати з 1996 року. Позитивну роль у зміні ситуації на краще в 2010 році відіграли загальне поліпшення макроекономічної ситуації в країні, різке збільшення державних витрат та інвестицій в інфраструктурні об’єкти в рамках підготовки до Євро-2012, а також стабілізація на валютному ринку. Крім того, були відновлені державні програми будівництва доступного житла, розширення та оновлення основних фондів у промисловості, сільському господарстві та інших галузях.


Сьогодні обсяги будівельного сектору України (введених фондів) у грошовому виразі оцінюються в $12,1 млрд, з яких 10,8 млрд можуть бути виражені в квадратних метрах. Але, незважаючи на позитивну динаміку та високі темпи зростання, будівельний ринок України все ще знаходиться на початковій фазі свого розвитку. Фактичний його обсяг у країні в 5 разів менший, ніж ринку Румунії та в 10 разів — ринку Польщі. Будівельна галузь, як і раніше, займає незначну, в 5–6%, частку ВВП України, в той час як для швидкозростаючих економік Східної Європи цей показник складає не менше 15%. Аналізуючи залежність між ВВП на душу населення та будівельними ринками країн світу, можна впевнено сказати, що, за умови високих темпів економічного розвитку, ця галузь в Україні має всі можливості для того, аби пройти шлях доволі інтенсивного росту.

Фактори зростання

У 2011 році в Україні було введено 17 млн кв. м нерухомості. При цьому на сегмент житлового будівництва припадало 9,5 млн кв.м, на сегмент нежитлового – 7,7 млн кв.м, що істотно вище, ніж у попередні роки. Пов’язано це з введенням раніше заморожених у період кризи об’єктів нежитлової нерухомості, активна стадія будівництва за якими пройшла 1–1,5 роки тому, а також об’єктів в рамках підготовки до Євро-2012.

Очевидно, що низькій рівень забезпеченності населення житлом в Україні (23 кв.м на душу населення) вимагає більших обсягів будівництва. Вартість житла залишається на вкрай високому рівні – середньому домогосподарству необхідно не менше 4-х річних доходів, аби купити типову 2-кімнатну квартиру площею 54 кв.м. Для порівняння – в країнах Східної Європи цей показник складає менше 2. Високі ціни підтримуються низьким обсягом пропозиції – на думку експертів, необхідно здавати не менше 0,5–1 кв.м на душу населення для оновлення й росту житлового фонду, тобто не менше 20 млн кв.м проти сьогоднішніх 9,5 млн. Останній раз такий обсяг житла в нашій країні здавався у 1987 році.

Як показує практика, чим більш розвиненим та ефективним стає будівельний ринок країни, тим вище частка металоконструкцій, що застосовуються у будівництві.

Трохи краще виглядають справи у сегменті нежитлового будівництва. З 2005 року обсяг цього сектору зріс практично вдвічі. Найбільш швидкими темпами зростали сегменти офісної нерухомості, с/г будівництва та роздрібної торгівлі (включаючи ТРЦ). Але досягнення ці — лише відносні. Основними стимулами для подальшого зростання в секторі можуть стати земельна реформа (наприклад, формування великих агрохолдингів), оновлення основних фондів у промисловості, будівництво нових сучасних виробництв, особливо в машинобудуванні та металургії.

Говорячи про сегмент інфраструктурного будівництва в Україні, неможливо не відзначити суттєвий стимул для будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури, який надала країні підготовка до Євро-2012. Але вирішальними факторами росту активності в інфраструктурному будівництві повинні стати необхідність оновлення та заміни застарілої бази, разом з припливом приватного капіталу до енергетики країни.

Необхідно зауважити, що ринок України сьогодні характеризується доволі низькою часткою застосування металоконструкцій у будівництві. Так, в різних сегментах одно- та багатоповерхової нежитлової нерухомості частка металокаркасів складає від 10 до 60%, проте в цілому у секторі вона не перевищує 25%. Для порівняння — у США ця частка дорівнює приблизно 55%, а у Великобританії — біля 70%. В одноповерхових будівлях нежитлового призначення (ШМБ – ангари, промислові цехи, склади, логістичні термінали) частка металоконструкцій у Великобританії перевищує 90% (дані – The Steel Construction Institute, U.K.).

Якщо подивитися на сегмент житлової нерухомості, то частка застосованих металоконструкцій ще нижча – близько 1%. Традиційно тут застосовуються залізобетон (монолітний та збірний), цегла, деревина. При цьому існуючі сьогодні технології металобудівництва дозволяють ефективно застосовувати сталь у житловому будівництві.

Так, при будівництві індивідуального житла та багатоповерхових будівель до 6-ти поверхів (кондомініумів) за кордоном активно застосовується технологія легких сталевих тонкостінних конструкцій – система зі сталевих оцинкованих профілів. Частка цих систем на ринку житла вже перевищує 10–15% у ряді розвинених країн, таких як Японія, Швеція, США. Як свідчить практика, чим більш розвиненим та ефективним стає будівельний ринок країни, тим вище частка застосування в будівництві металоконструкцій.

«Сталева» економіка

В У чому ж основні переваги застосування металоконструкцій та чому вони настільки популярні? Застосування сталі, в першу чергу, є привабливим з інвестиційної та економічної точки зору. Необхідно відзначити, що великовузлове болтове складання металоконструкцій на майданчику дозволяє будувати суттєво швидше, ніж традиційні технології із залізобетону. У свою чергу, для девелопера це означає більш швидке введення будівлі в експлуатацію і початок генерування грошового потоку, тобто окупність таких проектів вища, ніж на основі альтернативних матеріалів. «Особливо ефективним є застосування металічних конструкцій в умовах щільної існуючої забудови центральних частин міст», — відзначає директор з будівництва «ЕСТА Холдингу» Сергій Данилюк. Такі технології відповідають всім вимогам клієнтів, а саме — економічності рішення, скороченню термінів будівництва, гнучкості в дизайні та проектуванні, а також безпеці, якості та надійності. Витрати на подібні конструкції є передбачуваними, а отже, інвестиції в них та ризики проекту прораховуються швидше й точніше.

Основні переваги використання металу в будівництві:

• висока швидкість спорудження об’єкта;
• можливість великовузлового (конструкторського) складання каркасу будівлі на місці, з мінімальним впливом на оточуючі елементи міської структури (дороги, будівлі і т. і.);
• більш легка об’ємна вага, що дозволяє зменшити навантаження на фундамент;
• можливість облаштування великих відкритих планувальних просторів за рахунок застосування великопролітних конструкцій;
• можливість втілення сміливих та оригінальних архітектурних ідей.

Металоконструкції проектуються та виробляються із застосуванням комп’ютерного 3D-моделювання, що забезпечує високу точність розмірів, толерансів та подальшу швидкість монтажу, еквівалентну 2000–3500 кв.м площі на тиждень (1–2 поверхи комерційної будівлі на піку будівництва). За словами Юрія Бородкіна, керівника творчої архітектурної майстерні «Ю.Бородкін», саме метал зробив можливою архітектуру хай-тека з її високою культурою деталі за рахунок високої технологічності виробництва, монтажу, що дозволяє вирішувати багато проблем прискорення будівництва, зокрема в затісних умовах історичного міста. У Києві – це й транспортні розв’язки на Набережному шосе, побудовані в останні роки, і нова 14-поверхова будівля Генеральної прокуратури по вул. Гусовського, споруджена у найкоротші терміни в умовах неймовірної стисненності будмайданчика.

Подібні технології дозволяють за необхідності без особливих часових та матеріальних витрат змінити призначення будівлі. Клієнт завжди може легко посилити конструкції зі сталі у випадкузбільшення запланованого навантаження. З мінімальними витратами буде відбуватися і подальша реконструкція або надбудова будівлі.

Як відзначає директор з розвитку Корпорації «Альтіс-Холдинг» Сергій Лихоманенко, «у світовій прогресивній практиці частка використання металу значно зросла. В першу чергу, це пов’язано з практичністю, надійністю та порівняною дешевизною цього матеріалу, а також простотою та надійністю монтажу». Цю думку поділяє й Сергій Юнаков, архитектор, засновник та директор групи компаній YUNAKOV Architecture Construction: «Застосування металічних конструкцій у будівництві висотних будівель виправдане з багатьох причин — це уніфікація виробів, швидкий монтаж на будмайданчику, будь-які за складністю архітектурні рішення, значно більш вишукані конструкції колон та балок порівняно із залізобетоном».

Металлоконструкції, за словами відомого архітектора, у будівництві почали використовувати відразу після того, як люди навчилися працювати з металом. Метал прекрасно працює на розтягнення, що дозволяє будувати з металічних конструкцій (ферм, балок, структур) великопролітні споруди, та на стиснення, що надає можливість робити металічні колони. Таким чином, використовуючи колони та балки з металу, можна будувати будь-які архітектурні споруди.

Металоконструкції дозволяють досягти максимальної ефективності у багатоповерховому комерційному будівництві – повністю вільний від внутрішніх колон простір при використанні великопролітних схем (до 15 метрів) від зовнішніх колон до ядра жорсткості. Відкрите, без колон, планування цінується вище орендарями, що дозволяє генерувати більш високу ставку оренди. Також зниження кількості колон та їх розмірів дозволяє отримати до 2% додаткової площі та додаткові паркувальні місця в надземних та підземних паркінгах офісної будівлі. «Якщо говорити про великопролітні споруди та терміни будівництва – аналогів у металу немає», – говорить Ю. Бородкін.

Акцентуючи увагу на економиці будівництва із застосуванням металоконструкцій, слід підкреслити, що не менш важливим фактором є скорочення термінів та обсягів фундаментних робіт. Будівлі з металу важать в 3–4 рази менше, ніж аналогічні із залізобетону. У свою чергу, при ефективному проектуванні це призводить до скорочення фундаментних робіт та видатків на 20–30%.

У випадку застосування нових технологій, наприклад, легких сталевих тонкостінних конструкцій (ЛСТК), вартість одного квадратного метру доступного житла в Україні може бути знижена до $600–650 (4800–5200 грн) з чистовим оздобленням, що в цілому відповідає параметрам, заданим керівництвом країни. Як свідчить досвід будівництва в Україні, вартість квадратного метру в 4-поверховому житловому багатоквартирному будинку з ЛСТК з чистовим оздобленням склала $550 (без вартості землі та інфраструктури), а термін будівництва такого будинку не перевищує 6–7 місяців. «Широке використання металоконструкцій було би значним проривом для девелоперів та інвесторів, оскільки це дозволяє здешевити проект від 10 до 40% та скоротити терміни будівництва без втрати якості та зниження експлуатаційних характеристик будівель. Проте проектні організації просто не знають и не мають технічних даних щодо використання сучасних полегшених балок», — констатує С. Лихоманенко.

Зниження кількості колон та їх розмірів дозволяє отримати до 2% додаткової площі та додаткові паркувальні місця в надземних та підземних паркінгах офісної будівлі.

Часто-густо, заявляє спеціаліст, проектують традиційно з класичної двутаврової балки, яка має значну вагу та обмежені можливості, або використовують фермові конструкції, які, безумовно, є легшими, але потребують значного збільшення об’єму будівлі, що потім відобразиться на експлуатаційних витратах – опаленні або кондиціонуванні неефективного об’єму, що займають ферми.

В той же час з металом, незважаючи на всі його переваги, за оцінками експертів, треба бути вкрай обережним. За даними С. Юнакова, у процесі експлуатації слід підтримувати металоконструкції у належному стані та за необхідності їх додатково обробляти антикорозійним та вогнезахисним матеріалом. «Один з найважливіших та об’єктивних факторів, що впливають на обмеження щодо використання металоконструкцій, – це вимоги пожежної безпеки, – коментує С. Лихоманенко. – У деяких об’єктах з підвищеним ризиком метал дійсно є недоречним. Також металоконструкції не можуть застосовуватися в об’єктах з агресивним внутрішнім середовищем: підвищена вологість, хімічні виробництва, що застосовують компоненти, які викликають передчасну корозію металу. Є приклади, коли у цьому випадку можна використовувати цинкування металоконструкцій, але це значно здорожить проект, тому більш доцільно застосовувати старий знайомий залізобетон.

Перші кроки

Для впровадження металоконструкцій у будівництво в світовій практиці створюються спеціалізовані центри з розвитку металобудівництва, які функціонують заради досягнення цієї мети вже багато років.

Ключові напрямки їх діяльності включають створення умов для використання будівельними компаніями металоконструкцій, включення до освітніх програм нових технологій будівництва та багато іншого. Учасниками таких програм з впровадження виступають не лише виробники металоконструкцій та сталі, але й генпідрядники, архітектори, інженери, а також дослідницькі інститут.
Наприклад, успішно здійснюють свою діяльність Канадський, Американський, Британський, Гонконгський, Південно-Африканський та Австралійський інститути конструкційної сталі. Одним з подібныи механізмів у нашій країні може стати центр з просування використання сталі в будівництві й в Україні.

Так, у 2011 році в Києві вперше пройшла I Національна конференція учасників ринку сталевого будівництва, результатом роботи якої стала програма просування сталі як матеріалу вибору в будівництві. Основними завданнями програми як матеріалу вибору виступають на цьому етапі скорочення видатків сталевого будівництва та опанування продуктового сортамента. Крім того, програма ставить перед собою завдання усунення бар’єрів для вибору сталі на нормативному та правовому рівнях, а також розвиток застосуванння сталевих рішень.

Використання металоконструкцій стало би значним проривом для девелоперів та інвесторів, оскільки це дозволяє здешевити проект від 10 до 40% та скоротити терміни будівництва без втрати якості та зниження експлуатаційних характеристик будівель.

Для реалізації програми в Україні також пропонується створити спеціалізовану структуру — Український Центр Сталевого Будівництва. Така організація стане основною платформою для консолідації галузі металобудівництва з метою просування сталі як матеріалу для будівництва. Передбачається, що Центр розпочне свою роботу вже на початку наступного року.

Як підкреслює архітектор С. Юнаков, «Україна — європейська держава, і тому все прогресивне та високотехнологічне, що існує в Європі, доступне й нам, і в будівництві в тому числі. Головне – це бажання та фінансові можливості забудовників». Звичайно, на ринку вже на цей момент багато компаній приділяють металу особливу увагу. Так, корпорація «Альтіс-Холдинг» слідкує за сучасними тенденціями в сфері будівництва і особливо ретельно за розвитком використання металоконструкцій у сегменті ШМБ. «Комерційні та виробничі об’єкти у своїй більшості використовують технології ШМБ, і понад 50% будівель та споруд споруджено нами саме за цією технологією, – ділиться С. Лихоманенко. – У 2011 році, використовуючи власні потужності, ми виробили понад 2500 т металоконструкцій. У 2012 році ми розраховуємо підвищити цей показник мінімум на 30%, що пов’язано з активним розвитком напрямку інфраструктурних об’єктів, а також спорудженням мостів та естакад. Стримують напрямок лише застарілі нормативні вимоги до цих конструктивів».

Сергій Плагін, Building Business