Патріотизм у залізі
17.06.2014
Українські споживачі чекають від металургів освоєння випуску нових затребуваних видів прокату, які поки доводиться ввозити.
Українські споживачі чекають від металургів освоєння випуску нових затребуваних видів прокату, які поки доводиться ввозити.
Минулий рік продемонстрував значні зміни в структурі імпорту металопродукції. Раніше з-за кордону поставлявся прокат, який в країні не вироблявся зовсім або вироблявся в обмеженій кількості.
У 2013 р. помітно збільшилися поставки товарних позицій, які в надлишку випускають і вітчизняні меткомбінати. «Аналіз структури імпорту в 2013 р. показав, що 40-50% ввезеної в Україну металопродукції можна замінити товаром вітчизняного виробництва», - зазначає Олександр Шейко, начальник відділу аналізу ринків чорної металургії ДП «Держзовнішінформ».
До потенційно замінної (і частково заміненої в 2013 р.) металопродукції слід віднести деякі види довгомірного прокату. Зокрема, в 2013 р., порівняно з 2012 р., ввезення арматури з-за кордону скоротився в 5 разів (до 5,3 тис. т), катанки - майже вдвічі (до 30,5 тис. т). Найімовірніше така тенденція зберігається і цього року.
Також до переліку «замінних» слід додати продукцію низьких переділів - чавун і сталеві напівфабрикати. За минулий рік Україна імпортувала 13,2 тис. т чавуну, що в 2,5 рази менше, ніж у 2012 р. «Чавунне» зниження частково обумовлене скороченням виробництва на ливарних підприємствах, а також збільшенням пропозиції українських комбінатів.
Те ж стосується напівфабрикатів: за минулий рік обсяг їх імпорту зменшився в 4,4 рази (до 82 тис. т). За даними ДП «Держзовнішінформ», з напівфабрикатів до нас везли, насамперед, російську заготовку для труб, виробництво яких скоротилося. Крім того, компанія «Інтерпайп» обзавелася власним сталепрокатним виробництвом «Інтерпайп Сталь», яке в значній мірі забезпечує всю групу заготовками.
Нарешті, внутрішні відвантаження напівфабрикатів українського виробництва в минулому році, порівняно з 2012 р., збільшилися в 1,7 разів, до 106 тис. т.
«У товарній структурі потенційно замінної металопродукції, яка була імпортована в 2013 р., основні позиції займають гарячекатані і холоднокатані листи, а також деякі види довгомірного прокату будівельного сортаменту (арматура, катанка, куток, швелер та балка)», - резюмує Олександр Шейко.
*Січень-березень. За даними ДП «Держзовнішінформ».
За даними ДП «Держзовнішінформ».
*Січень-березень. За даними ДП «Держзовнішінформ».
генеральний директор ПрАТ "Укрстальконструкція" - Імпортні балки в основному замінюємо зварним профілем, який виготовляємо на своїх заводах. Нам дешевше зварити балку з листового прокату, ніж привезти її з Польщі, Росії чи Туреччини».
Але це тимчасово. Як зазначає Володимир Носов, ще недавно в Росії існувала монополія компанії «Євраз» на випуск прокатних балок великого перерізу. «Нещодавній запуск рельсобалочного стану на Челябінському меткомбінаті, я впевнений, зробить цей вид продукції більш конкурентним на українському ринку», - запевняє Володимир Носов. За його словами, українські металурги планують освоїти випуск необхідної ринку номенклатури не раніше 2017-2018 років.
«Сортамент єдиного виробника катаних профілів -«Азовсталі»- вже давно застарів і не відповідає вимогам виробників сталевих конструкцій», - підтверджує слова колеги Роман Курашев, керуючий директор Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва». Крім профілів будівельникам не вистачає пофарбованої сталі: їхні потреби будуть щорічно збільшуватися приблизно на 7%.
«Арматура періодичного профілю в бунтах володіє високою здатністю до зварювання і використовується для армування найбільш відповідальних залізобетонних конструкцій в мостобудуванні, житловому та промисловому будівництві. Застосування більш міцного арматурного прокату є одним зі шляхів здешевлення залізобетонних конструкцій, так як скорочує витрату арматури», - зазначає Юрій Зубко, заступник начальника прокатного цеху №3 за технологією АМКР.
Конкуренцію криворізькій арматурі незабаром складе продукція ПАТ «Дніпровський МК ім. Дзержинського», де пройшла реконструкція сортопрокатного цеху, яка передбачає освоєння випуску катанки і арматури.
Слабкий внутрішній попит на сортовий прокат і мале завантаження потужностей змусили акціонерів ПАТ «Донецький металопрокатний завод» (ДМПЗ) на початку 2012 р. прийняти рішення про будівництво на базі прокатного цеху лінії з виробництва куль, що мелють (використовуються в кульових і трубних млинах підприємств цементної, гірничо-збагачувальної, вугільної, енергетичної та будівельної галузях).
Наталія Шевченко, «БІЗНЕС»
Минулий рік продемонстрував значні зміни в структурі імпорту металопродукції. Раніше з-за кордону поставлявся прокат, який в країні не вироблявся зовсім або вироблявся в обмеженій кількості.
У 2013 р. помітно збільшилися поставки товарних позицій, які в надлишку випускають і вітчизняні меткомбінати. «Аналіз структури імпорту в 2013 р. показав, що 40-50% ввезеної в Україну металопродукції можна замінити товаром вітчизняного виробництва», - зазначає Олександр Шейко, начальник відділу аналізу ринків чорної металургії ДП «Держзовнішінформ».
Детально
Насамперед, зміни торкнулися ввезення гарячекатаних і холоднокатаних листів. Так, за даними ДП «Держзовнішінформ», в 2013 р., порівняно з 2012 р., ввезення перших збільшився на 33,5% (до 478 тис. т), других - на 5,1% (до 102 тис. т). Перший квартал поточного року, однак, змінив диспозицію - закордонні поставки гарячекатаного прокату зменшилися на 26,8% (до 71,5 тис. т) в порівнянні з I кварталом 2013. Імпорт плоского прокату з покриттям за 2013 збільшився порівняно з 2012 р. на 23% і перевищив 580 тис. т.«Використання сталі з покриттям збільшуватиметься в середньому на 6,5-6,8% на рік», - прогнозує Роман Курашев, 
керуючий директор Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва»
- Наскільки українські виробники задовольняють потреби ринку сталевого будівництва?
- Модернізація виробництв вітчизняних заводів не завжди встигає за зростанням споживання, тому, наприклад, оцинкований прокат і прокат з полімерним покриттям споживачі змушені імпортувати. З вертикально інтегрованих виробників оцинковку в Україні випускає Маріупольський МК ім. Ілліча, але якість цієї продукції не зовсім підходить виробникам металоконструкцій і швидкомонтованих будинків.
Також в країні працюють заводи з оцинкування - «Модуль» (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.), «Метали і полімери» (м. Алчевськ, Луганська обл.) і «Юністіл» (м. Кривий Ріг), причому потужності останнього простоюють. Всі три компанії змушені купувати підкат (лист для нанесення покриття) за кордоном - у Росії, Європі, Туреччині.
- Який попит на оцинковану сталь?
- За нашими оцінками, в 2009-2012 рр.. в Україні спостерігався стабільний приріст споживання оцинкованого прокату - в середньому на 10% на рік, яке досягло 417 тис. т на рік. І тільки в 2013 р. було зафіксовано зниження попиту на 9% - до 376 тис. т. При цьому половину споживаної продукції становив імпорт з Китаю, Туреччини та ряду європейських країн.
Після торішнього спаду український ринок покрівельних, фасадних матеріалів і ЛСТК (легких сталевих тонкостінних конструкцій) має хороший потенціал зростання в 2014 р. У найближчі роки збережеться тенденція до збільшення споживання оцинкованої сталі в середньому на 6,5% на рік. За нашими прогнозами, до 2022 р. місткість внутрішнього ринку оцинкованого прокату досягне приблизно 663 тис. т, а потенційний дефіцит потужностей складе близько 353 тис. т.
- Що скажете про ринок сталі з полімерним покриттям?
- Сьогодні український ринок сталі з полімерним покриттям знаходиться на ранній стадії розвитку і існує великий потенціал його зростання, а щодо насиченості ринку, ми далеко відстаємо від наших сусідів. Якщо в Україні на одного жителя в 2013 р. припадало 5,1 кг продажу сталі з полімерним покриттям, то, наприклад, у Росії цей показник досягав 16,2 кг, в Білорусі - 10,3 кг, а в Грузії - 9,5 кг.
Споживання прокату з полімерними покриттями в країні стабільно зростає: з 2004 р. ринок виріс більш ніж в 4 рази, а з 2009 р. - майже в 2 рази: (з 120 тис. т в 2009 р. до 234 тис. т в 2013 р.), незважаючи на кризові явища в будівельному секторі України.
Потреби ринку задовольняються за рахунок імпорту, в структурі якого половину обсягу займають поставки прокату з Китаю.
- Наскільки українські виробники задовольняють потреби ринку сталевого будівництва?
- Модернізація виробництв вітчизняних заводів не завжди встигає за зростанням споживання, тому, наприклад, оцинкований прокат і прокат з полімерним покриттям споживачі змушені імпортувати. З вертикально інтегрованих виробників оцинковку в Україні випускає Маріупольський МК ім. Ілліча, але якість цієї продукції не зовсім підходить виробникам металоконструкцій і швидкомонтованих будинків.
Також в країні працюють заводи з оцинкування - «Модуль» (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.), «Метали і полімери» (м. Алчевськ, Луганська обл.) і «Юністіл» (м. Кривий Ріг), причому потужності останнього простоюють. Всі три компанії змушені купувати підкат (лист для нанесення покриття) за кордоном - у Росії, Європі, Туреччині.
- Який попит на оцинковану сталь?
- За нашими оцінками, в 2009-2012 рр.. в Україні спостерігався стабільний приріст споживання оцинкованого прокату - в середньому на 10% на рік, яке досягло 417 тис. т на рік. І тільки в 2013 р. було зафіксовано зниження попиту на 9% - до 376 тис. т. При цьому половину споживаної продукції становив імпорт з Китаю, Туреччини та ряду європейських країн.
Після торішнього спаду український ринок покрівельних, фасадних матеріалів і ЛСТК (легких сталевих тонкостінних конструкцій) має хороший потенціал зростання в 2014 р. У найближчі роки збережеться тенденція до збільшення споживання оцинкованої сталі в середньому на 6,5% на рік. За нашими прогнозами, до 2022 р. місткість внутрішнього ринку оцинкованого прокату досягне приблизно 663 тис. т, а потенційний дефіцит потужностей складе близько 353 тис. т.
- Що скажете про ринок сталі з полімерним покриттям?
- Сьогодні український ринок сталі з полімерним покриттям знаходиться на ранній стадії розвитку і існує великий потенціал його зростання, а щодо насиченості ринку, ми далеко відстаємо від наших сусідів. Якщо в Україні на одного жителя в 2013 р. припадало 5,1 кг продажу сталі з полімерним покриттям, то, наприклад, у Росії цей показник досягав 16,2 кг, в Білорусі - 10,3 кг, а в Грузії - 9,5 кг.
Споживання прокату з полімерними покриттями в країні стабільно зростає: з 2004 р. ринок виріс більш ніж в 4 рази, а з 2009 р. - майже в 2 рази: (з 120 тис. т в 2009 р. до 234 тис. т в 2013 р.), незважаючи на кризові явища в будівельному секторі України.
Потреби ринку задовольняються за рахунок імпорту, в структурі якого половину обсягу займають поставки прокату з Китаю.
До потенційно замінної (і частково заміненої в 2013 р.) металопродукції слід віднести деякі види довгомірного прокату. Зокрема, в 2013 р., порівняно з 2012 р., ввезення арматури з-за кордону скоротився в 5 разів (до 5,3 тис. т), катанки - майже вдвічі (до 30,5 тис. т). Найімовірніше така тенденція зберігається і цього року.
Також до переліку «замінних» слід додати продукцію низьких переділів - чавун і сталеві напівфабрикати. За минулий рік Україна імпортувала 13,2 тис. т чавуну, що в 2,5 рази менше, ніж у 2012 р. «Чавунне» зниження частково обумовлене скороченням виробництва на ливарних підприємствах, а також збільшенням пропозиції українських комбінатів.
Те ж стосується напівфабрикатів: за минулий рік обсяг їх імпорту зменшився в 4,4 рази (до 82 тис. т). За даними ДП «Держзовнішінформ», з напівфабрикатів до нас везли, насамперед, російську заготовку для труб, виробництво яких скоротилося. Крім того, компанія «Інтерпайп» обзавелася власним сталепрокатним виробництвом «Інтерпайп Сталь», яке в значній мірі забезпечує всю групу заготовками.
Нарешті, внутрішні відвантаження напівфабрикатів українського виробництва в минулому році, порівняно з 2012 р., збільшилися в 1,7 разів, до 106 тис. т.
«У товарній структурі потенційно замінної металопродукції, яка була імпортована в 2013 р., основні позиції займають гарячекатані і холоднокатані листи, а також деякі види довгомірного прокату будівельного сортаменту (арматура, катанка, куток, швелер та балка)», - резюмує Олександр Шейко.
Квартальний імпорт металопродукції в Україну, тис.т.
| Продукція | 2013 р* | 2014 р* |
| Сталевий прокат | 300,4 | 259,7 |
| У тому числі | ||
| плаский | 217,4 | 209,2 |
| довгомірний | 83,0 | 50,5 |
| Сировинні матеріали | 75,7 | 76,5 |
| Напівфабрикати | 20,0 | 11,7 |
| Всього | 396,1 | 347,9 |
Імпорт металопродукції в Україну, тис.т.
| Продукція | 2012 р | 2013 р |
| Сталевий прокат | 1481,2 | 1687,1 |
| У тому числі | ||
| плаский прокат з покриттям | 474,1 | 583,4 |
| гарячекатаний плаский прокат | 358,2 | 478,3 |
| холоднокатаный плоский прокат | 96,7 | 101,6 |
| катанка | 57,5 | 30,5 |
| арматура | 27,2 | 5,3 |
| Напівфабрикати | 363,1 | 82,4 |
| Чавун | 33,9 | 13,2 |
| Інше | 486,0 | 383,2 |
| Всього | 2364,2 | 2165,9 |
Географічна структура імпорту металопродукції в Україну, %
*Січень-березень. За даними ДП «Держзовнішінформ».
Потреби
На жаль, сьогодні деякі види металопродукції будівельного сортаменту вітчизняні металурги просто не випускають. «В Україні виробляється обмежений сортамент фасонного прокату, що застосовується в будівництві. Відсутні позиції, такі як широкополі балки, швелери, деякі види труб, ми змушені імпортувати, - зазначає Володимир Носов,Але це тимчасово. Як зазначає Володимир Носов, ще недавно в Росії існувала монополія компанії «Євраз» на випуск прокатних балок великого перерізу. «Нещодавній запуск рельсобалочного стану на Челябінському меткомбінаті, я впевнений, зробить цей вид продукції більш конкурентним на українському ринку», - запевняє Володимир Носов. За його словами, українські металурги планують освоїти випуск необхідної ринку номенклатури не раніше 2017-2018 років.
«Сортамент єдиного виробника катаних профілів -«Азовсталі»- вже давно застарів і не відповідає вимогам виробників сталевих конструкцій», - підтверджує слова колеги Роман Курашев, керуючий директор Асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва». Крім профілів будівельникам не вистачає пофарбованої сталі: їхні потреби будуть щорічно збільшуватися приблизно на 7%.
Можливості
Власне, українські металурги не сидять склавши руки і освоюють виробництво нових видів продукції. Один із найбільших виробників арматури - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (АМКР) - у лютому 2014 запустив виробництво арматури діаметром 10 мм класу А500С.«Арматура періодичного профілю в бунтах володіє високою здатністю до зварювання і використовується для армування найбільш відповідальних залізобетонних конструкцій в мостобудуванні, житловому та промисловому будівництві. Застосування більш міцного арматурного прокату є одним зі шляхів здешевлення залізобетонних конструкцій, так як скорочує витрату арматури», - зазначає Юрій Зубко, заступник начальника прокатного цеху №3 за технологією АМКР.
Конкуренцію криворізькій арматурі незабаром складе продукція ПАТ «Дніпровський МК ім. Дзержинського», де пройшла реконструкція сортопрокатного цеху, яка передбачає освоєння випуску катанки і арматури.
Слабкий внутрішній попит на сортовий прокат і мале завантаження потужностей змусили акціонерів ПАТ «Донецький металопрокатний завод» (ДМПЗ) на початку 2012 р. прийняти рішення про будівництво на базі прокатного цеху лінії з виробництва куль, що мелють (використовуються в кульових і трубних млинах підприємств цементної, гірничо-збагачувальної, вугільної, енергетичної та будівельної галузях).
«У поточному році зростання ринку не передбачається», - впевнений Євген Козлов, 
член ради директорів ТОВ «Метали і полімери».
- Яке завантаження потужностей на вашому підприємстві?
- Торік вони були завантажені на 85%, а цього року за результатами перших п'яти місяців завантаження зменшилася приблизно до 50%.
- А які обсяги реалізації?
У 2013 р. виробництво і збут прокату з покриттям були на рівні 55 тис. т, тоді як в 2012 р. - 34 тис. т. Результати цього року, мабуть, виявляться нижче торішніх.
- Чому?
- Головна і очевидна причина - політична та економічна криза. Про який попит може йти мова, якщо на сході країни фактично ведуться бойові дії, в тому числі в безпосередній близькості від промислових потужностей нашої компанії. Крім того, різкі коливання курсу долара негативно позначаються на всіх учасниках ринку.
Споживачі часто займають вичікувальну позицію; відкладені всі довгострокові інвестиції, припинена реалізація багатьох будівельних проектів. На ринку вже існує проблема з наявністю металопродукції на складах, металотрейдери зменшили закупівлі імпортованого прокату. Ринок «зжався» і, мабуть, його відновлення відбудеться нескоро.
Наша компанія також скоротила ввезення імпортної сировини з причини курсової нестабільності (підкат для нанесення покриття ми поставляємо з Туреччини), що, звичайно, впливає на обсяги випуску.
- Аналітики прогнозують щорічне зростання ринку пофарбованої сталі на 6-7%. Ваша думка?
- У поточному році зростання ринку не передбачається. Тільки після стабілізації політичної та економічної ситуації ми зможемо розраховувати на збільшення місткості ринку. Хоча потенціал зростання є і він дуже істотний.
- Яке завантаження потужностей на вашому підприємстві?
- Торік вони були завантажені на 85%, а цього року за результатами перших п'яти місяців завантаження зменшилася приблизно до 50%.
- А які обсяги реалізації?
У 2013 р. виробництво і збут прокату з покриттям були на рівні 55 тис. т, тоді як в 2012 р. - 34 тис. т. Результати цього року, мабуть, виявляться нижче торішніх.
- Чому?
- Головна і очевидна причина - політична та економічна криза. Про який попит може йти мова, якщо на сході країни фактично ведуться бойові дії, в тому числі в безпосередній близькості від промислових потужностей нашої компанії. Крім того, різкі коливання курсу долара негативно позначаються на всіх учасниках ринку.
Споживачі часто займають вичікувальну позицію; відкладені всі довгострокові інвестиції, припинена реалізація багатьох будівельних проектів. На ринку вже існує проблема з наявністю металопродукції на складах, металотрейдери зменшили закупівлі імпортованого прокату. Ринок «зжався» і, мабуть, його відновлення відбудеться нескоро.
Наша компанія також скоротила ввезення імпортної сировини з причини курсової нестабільності (підкат для нанесення покриття ми поставляємо з Туреччини), що, звичайно, впливає на обсяги випуску.
- Аналітики прогнозують щорічне зростання ринку пофарбованої сталі на 6-7%. Ваша думка?
- У поточному році зростання ринку не передбачається. Тільки після стабілізації політичної та економічної ситуації ми зможемо розраховувати на збільшення місткості ринку. Хоча потенціал зростання є і він дуже істотний.
Наталія Шевченко, «БІЗНЕС»