Олександр Шимановський, генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського: Наша головна перевага - допомогти замовнику з вибором та реалізацією оптимальних сталевих конструкцій будь-якої категорії складності

Олександр Шимановський, 

генеральний директор ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського», член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор

Чому, одними з перших, зареєстрували Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського в Каталозі проектувальників на сайті УЦСБ?

Відповідь на це запитання налічує дві рівноправні взаємопов’язані складові, з яких перша — організаційна, друга ж — фахова. Організаційна складова полягає в тому, що Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського є одним із засновників Асоціації УЦСБ. А фахова складова зводиться до того, що на сьогодні Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського є головним науково-дослідним і проектним інститутом сталевих конструкцій будівельного комплексу України, який визначає технічну політику в галузі металобудування й формує нормативну базу для розрахунків і проектування сталевих і алюмінієвих конструкцій.

Вказане знайшло відбиток в рішеннях Мінрегіону України, згідно з яким інституту надано статус базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві (копія наказу додається) та Міністерства освіти і науки України про державну атестацію наукової установи, згідно з яким інститут віднесено до II класифікаційної групи наукових установ (копія свідоцтва додається), що засвідчило найвищий науковий рівень ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського» серед усіх інших установ і організацій будівельної галузі України. З огляду на наведене стає цілком зрозумілим, що як тільки відкрилася можливість реєстрації в Каталозі проектувальників, то ми скористалися цією можливістю.

Чи не побоюєтесь внутрішньої конкуренції з іншими учасників каталогу? В чому переваги саме вашої компанії для замовників?

Насамперед зауважимо, що наш інститут не вважає учасників Каталогу проектувальників, а також інші установи та організації будівельної галузі України своїми конкурентами, оскільки для нас всі вони є партнерами та колегами. Пояснюється ж означене твердження тим, що майже з усіма ними інститут не тільки співпрацює як виконавець чи замовник (в залежності від умов провадження проектної роботи), а й роз’яснює значну кількість питань (щодо проектування, розрахунку, застосування положень нормативної документації) як базова організація Мінрегіону України.

Що ж стосується основних традиційних напрямів діяльності інситут, то можна зазначити наступне:

• виконання науково-дослідних і проектних робіт у галузях енергетики, залізничного та автомобільного транспорту, авіації й космонавтики, телекомунікацій, радіо і телебачення, металургії, суднобудуванні, харчовій промисловості, будівельній індустрії, житловому будівництві, об'єктах громадського (у тому числі спортивного) і цивільного призначення
• експертиза проектів, обстеження технічного стану наявних металоконструкцій усього спектру промислових, громадських і цивільних будівель, споруд і вантажопідіймальних механізмів й розроблення методів, технічних рішень і проектів із їх підсилення й реконструкції
• розроблення, виготовлення та експериментальне дослідження нових прогресивних типів металевих конструкцій
• розроблення методів і алгоритмів розрахунку металевих конструкцій будівель і споруд та створення на їхній основі систем автоматизованого проектування
• реалізація програм локалізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему в межах міжнародного проекту SIP (Shelter Implementation Plan)
• створення нормативної бази будівництва в Україні та на міждержавному рівні

Такий великий перелік напрямів діяльності нашого інституту створював, створює і буде створювати надалі запоруку його ключової переваги, яка дозволяє враховувати всілякі побажання замовників при проектуванні сталевих конструкцій будь-якої категорії складності та відповідальності, досягаючи при цьому їхньої економічності не тільки на етапі виготовлення коштом оптимальності прийнятих конструктивних рішень, а й на етапі монтажу внаслідок зменшення строків будівництва.

Які знакові об’єкти із вашого портфоліо розміщені в Каталозі проектувальників?

Перш за все вважаю за доцільне зупинитись на трактуванні застосованого у запитанні словосполучення «знакові об’єкти» стосовно нашого інституту. Необхідність цього трактування пов’язана з тим, що всі, повторюю спеціально ще раз ВСІ об’єкти, які були запроектовані в нашому інституті належать до класу «знакових», якщо розуміти цей вислів у загальноприйнятому сенсі. Проте серед цих всіх об’єктів присутній значний відсоток таких, які, на нашу думку, не підпадають під визначення «знаковий», а швидше за все належать до класу унікально-виняткових. А серед найновіших і найбільш показових із них можна навести приклад Нового безпечного конфайнменту (тобто ізоляційної аркової споруди над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильській АЕС), який накрив собою застаріле «Укриття» і став найбільшою у світі рухомою наземною спорудою.

Якщо ж говорити загалом, то за час існування інституту було розроблено більше як сорок тисяч проектів різноманітних об’єктів, з описом деяких  найцікавіших, із них рекомендуємо ознайомитись на сайті інституту.

Стадіон Металіст

Місцерозташування об’єкту: м. Харків

Рік: 2012

Металоємність: 2300 т

Клас наслідків: CC3

Стадіон ФК Дніпро

Місцерозташування об’єкту: м. Дніпро

Рік: 2011

Металоємність: 1900 т

Клас наслідків: CC3

ТРЦ Ашан

Місцерозташування об’єкту: м. Харків

Рік: 2020

Металоємність: 4500 т

Клас наслідків: CC3

Гостомельський склозавод

Місцерозташування об’єкту: м. Гостомель

Рік: 2016

Металоємність: 2300 т

Клас наслідків: CC3

Скільки об'єктів ви вже запроектували?

За час існування інституту (а це вже близько сімдесяти семи років) запроектовано понад сорока тисяч проектів різноманітних об’єктів.

Серед найбільш важливих об'єктів, у проектуванні та будівництві яких брав участь інститут, – Ново-Липецький, Орсько-Халіловський, Руставський та Сарканайський металургійні комбінати; завод «Електросталь» ім. Тевосяна; металургійні заводи в м. Бокаро (Індія), м. Сейдишехері (Туреччина), м. Аннабі (Алжир), м. Аджаокуті (Нігерія); ангарні корпуси в аеропортах міст Борисполя, Донецька, Миколаєва, Шереметьєва, Внукова, Куйбишева, Якутська, Магадана, Гавани; телевізійні вежі в містах Санкт-Петербурзі, Києві, Єревані, Ташкенті, Харкові, Тбілісі; мостові переходи через р. Дніпро – ім. Є.О.Патона в м. Києві та по греблі Дніпрогесу в м. Запоріжжі, через р. Смотрич у м. Кам’янець-Подільському; споруди морських причалів, резервуари та газгольдери, ангари для ремонту авіатехніки, монументи, склади та сховища.

З 1986 року інститут бере активну участь у програмах локалізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За участю його провідних спеціалістів виконано проектування несних конструкцій покриття наявного об’єкта «Укриття» й стабілізації та підсилення вентиляційної труби 3-го і 4-го енергоблоків цієї станції. Поза тим проведено значну роботу з адаптації проекту Нового безпечного конфайнмента до вимог чинних українських норм і проведено дублюючі розрахунки його несних конструкцій, здійснено авторський нагляд за розробленням металевих конструкцій Нового безпечного конфайнмента на заводі з виготовлення унікальних та великогабаритних металоконструкцій Cimolai в м. Порденоне (Італія) і виконано проектування вентиляційної труби Нового безпечного конфайнмента. Напрацьована в інституті база даних містить об’єкти, які становлять значний промисловий та військово-промисловий потенціал.

За генеральними проектами інституту практично створена індустрія виготовлення металевих конструкцій в Україні – побудовано та реконструйовано Житомирські заводи металевих та огороджувальних конструкцій; Кам’янець-Подільський завод легких металевих конструкцій; Дніпропетровський ім. І.В.Бабушкіна, Маріупольський, Запорізький, Миколаївський заводи металевих конструкцій; Броварський завод алюмінієвих конструкцій. У Російській Федерації за проектами інституту побудовано Шадринський, Батайський та Виксуньський заводи металевих конструкцій.

Серед об'єктів останніх років, проектування яких виконано фахівцями інституту, можна відзначити: відділення безперервного лиття сталі на Алчевському, Єнакієвському, Таганрогському та Дніпропетровському ім. Г.І.Петровського металургійних комбінатах; відділення оцинкування автолиста на Череповецькому металургійному комбінаті; трубопрокатний цех Виксуньського заводу металевих конструкцій; комплекс будівель і споруд терміналу перевантаження технічної сірки унікального морського торгового порту в м. Усть-Лузі (Російська Федерація), який має пропускну спроможність до 10 млн тонн сірки на рік і здатен приймати судна водотоннажністю до 70000 тонн; комплекс сушки та грануляції флотаційно-збагачувальної фабрики гірничо-збагачувального комбінату потужністю 1,4 млн тонн хлориду калія на рік на базі Гарликського родовища калійних солей в Лебапському велояті Туркменістану; цех грануляції шроту маслоекстракційного заводу в м. Полтаві; резервуарні парки нафтопроводу Одеса-Броди в містах Южне і Бродах, нафтопереробних заводів в містах Ужгороді й Надвірній, нафтотерміналу в м. Чорноморську; вокзальний комплекс станції Київ-Пасажирський; Монумент на честь проголошення незалежності України й низку інших.

Розвиток торгівлі в країні призвів до будівництва багатьох нових торгових і виставкових будівель. Багато будинків виконуються в металевих конструкціях за проектами інституту. Характерними прикладами таких виставкових центрів є Міжнародний виставковий центр і Національний комплекс «Експоцентр України» в м. Києві. Що ж стосується великих торгових центрів, то в першу чергу слід відзначити проекти інституту для торгової мережі «Епіцентр К», центри якої будуються в м. Києві ‒ на Окружній дорозі та в Харківському районі, в містах Полтаві, Харкові, Львові, Чернівцях, Одесі. Подібними є торгові центри «Нова лінія», побудовані в селищі Чабани під м. Києвом й містах Дніпрі та Харкові, а також мережа суспільно-торгових центрів Аmstor у містах Донецьку, Запоріжжі, Маріуполь. Нині набувають поширення великі торгово-розважальні центри багатофункціонального призначення «Караван», «Гулівер», «Рівер Молл» та інші.

Також слід відзначити обстеження та проекти реконструкції доменних печей №№ 2, 3, 4 і 6 металургійного комбінату «Азовсталь» й №№ 2 і 5 металургійного комбінату ім. Ілліча, агломераційного цеху металургійного комбінату «Запоріжсталь», реконструкцію й обстеження позакласних мостів через р. Дніпро у м. Києві – ім. Є.О.Патона, Південного, Дарницького залізнично-автомобільного, висячого Паркового на Труханів острів, Вантового через гавань, у м. Запоріжжі - через греблю ДніпроГЕС і багатьох інших.

Особливий наголос слід зробити на важливих спортивних об'єктах, опрацьованих або адаптованих останнім часом фахівцями інституту, у тому числі пов'язаних із чемпіонатом Європи 2012 року з футболу, а саме: стадіонах ОСК «Металіст» у м. Харкові, НСК «Олімпійський» у м. Києві, «Арена Львів» у м. Львові, «Дніпро Арена» у м. Дніпро, ФК «Динамо» ім. В.В.Лобановського у м. Києві, «Донбас Арена» у м. Донецьку, СК «Металург» в м. Бахмуті, СК «Ювілейний» у м. Суми, БК «Азовмаш» у м. Маріуполі, СТЦ ім. В.В.Лобановського у м. Києві, СК «Спартак» у м. Києві, фізкультурно-спортивний комплекс «Олімп» у м. Южне Одеської області, спортивно-оздоровчому комплексі «Центр фристайла» у м. Мінську, Палаці ігрових видів спорту у м. Львові та інших. Про високий рівень проектів яскраво промовляє факт відзначення їхніх авторів високими державними нагородами, в тому числі Державними преміями України і званням заслуженого будівельника України.

Останнім часом інститут успішно розширює сфери свого впливу і освоює нові важливі напрями діяльності, серед яких в першу чергу необхідно виділити виконання функцій генерального підрядника, в тому числі для низки об'єктів державного і національного значення. Таким чином інститут виконує у тісній взаємодії із замовниками замкнений комплекс робіт: наукові дослідження – проектування – виготовлення – монтаж металоконструкцій, тобто працює «під ключ».

Серед відомих об'єктів, виконаних останнім часом саме за вказаною технологією замкненого комплексу робіт, можна відзначити будівництво складської триповерхової будівлі і транспортної галереї для фармацевтичної фірми «Дарниця» в м. Києві, виробничого корпусу № 5 ВАТ «Ветропак Гостомельський склозавод» в м. Гостомель і торгово-складського корпусу ПТК «Агромат» в м. Києві.

Інститут - ініціатор упровадження у вітчизняне будівництво нових технічних рішень у галузі монтажу, таких як метод підрощування та метод насування, автор інших оригінальних технічних і технологічних розробок. Вказані рішення і розробки були не тільки впроваджені при проектуванні й будівництві великої кількості об'єктів, серед яких можна відмітити Київську телевізійну вежу, Велику високовольтну залу в м. Запоріжжі, цехи холодної і гарячої прокатки вуглецевих сталей на Ново-Липецькому металургійному комбінаті, завод радіально-свердлувальних верстатів в м. Одесі, скульптуру Матері-Батьківщини музею Великої Вітчизняної війни й будівлю Культурного центру «Український дім» у м. Києві тощо, а й відзначені високими урядовими нагородами України і СРСР.

Розкажіть як з’явилась назва вашої компанії? Історія компанії, візія, спеціалізація, скільки років на ринку проектування? Про засновників та працівників компанії?

Історія Українського інституту сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського бере початок із грудня 1944 року, коли у м. Києві після його звільнення від німецько-фашистських загарбників було відкрито Особливе проектне бюро з відновлення мостів, на базі якого в 1960 році було створено Державний проектний інститут «Укрпроектстальконструкція». У 1983 році його було реорганізовано в науково-дослідний та проектний інститут, що став на терені колишнього СРСР одним із провідних науково-дослідних інститутів у галузі металевих конструкцій. У 1994 році на виконання рішень державної програми щодо змін форм власності суб’єктів господарювання інститут було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «УкрНДІпроектстальконструкція», а в 2010 році ‒ у Товариство з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського». З 1980 року до 2000 року інститутом керував видатний вчений – член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Академії будівництва України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Віталій Миколайович Шимановський, який зробив важливий внесок у підняття статусу інституту, становлення і розвиток його наукових шкіл, розширення тематики наукових досліджень, зміцнення матеріально-технічної та експериментальної бази. Відзначаючи ці вагомі досягнення інститут у 2001 році названо його ім’ям.

На сьогодні інститут є головним науково-дослідним і проектним інститутом сталевих конструкцій будівельного комплексу України, який визначає технічну політику в галузі металобудування й формує нормативну базу для розрахунків і проектування сталевих і алюмінієвих конструкцій.

Інженерний і науковий потенціал інституту складають фахівці, що працюють у галузі десятки років. При загальній чисельності біля 300 працівників, 230 є дипломованими інженерами, 18 з яких мають наукові ступені докторів і кандидатів наук. В інституті працюють один член-кореспондент Національної академії наук України, сімнадцять дійсних членів і чотири члени-кореспонденти українських і п'ять дійсних членів міжнародних галузевих академій та асоціацій. Багато працівників інституту за трудові досягнення були удостоєні Державних премій України та СРСР в галузі науки і техніки, премій Ради міністрів СРСР, нагороджені орденами, медалями та відзнаками Президента України, Почесними Грамотами Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, відзначено званнями заслужених будівельників і діячів науки і техніки. Кожного року інститут поповнюється молодими спеціалістами – випускниками вищих навчальних закладів.

Інститут є активним учасником у діяльності фахової будівельної спільноти. В Академії будівництва України три галузеві відділення – «Будівельні конструкції та споруди», «Монтажні та спеціальні види робіт», «Будівництво нафтогазопроводів, баз та сховищ (терміналів)» – були створені й активно працюють за участю науково-технічних працівників інституту.

Фахівці інституту відомі в професійних колах багатьох країн світу. Вони беруть активну участь у роботі міжнародних з'їздів та конференцій, є авторами понад 360 патентів та винаходів, 1720 статей та доповідей, 215 монографій. З часу створення інституту його фахівцями розроблено більше сорока тисяч проектів металевих конструкцій для будівництва.

Інститут є головною науково-дослідною та проектною організацією в галузі металобудування України. Дослідження, що проводяться в інституті, відрізняються високим науковим рівнем і широтою тематики. Головними з них є:

• забезпечення надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд й інженерних мереж
• прогнозування та визначення шляхів розвитку металоконструкцій
• розроблення й дослідження нових типів металевих конструкцій для пріоритетних напрямів науки й техніки
• розроблення методів і технічних рішень із підсилення й реконструкції будівельних металоконструкцій
• створення оптимальних уніфікованих зварних конструкцій, сортаментів гнутих та гнуто-зварюваних профілів
• розроблення й удосконалення методів розрахунку металевих конструкцій будівель та споруд і створення на їхній основі систем автоматизованого проектування
• розроблення інформаційних систем і баз даних

Інститут виконує функції секретаріату Технічного комітету стандартизації ТК 301 «Металобудівництво», який наразі є центром із розробки і удосконалення існуючої національної гілки стандартизації, а також системної гармонізації міжнародних та європейських стандартів.

В інституті створені наукові школи, які визнані як в Україні, так і поза її межами, зокрема:

• теорії розрахунку й проектування лінійно-протяжних і великопрогонових просторових конструкцій будівель і споруд
• оптимального проектування металевих конструкцій
• теорії надійності споруд
• теорії розрахунку й проектування висотних споруд
• формоутворення конструкцій
• убезпечення будівель та інженерних споруд від можливих терористичних нападів
• автоматизації розрахунку і проектування просторових конструкцій будівель та інженерних споруд

Розвиток і застосування сучасних обчислювальних комплексів дозволяє фахівцям інституту виконувати розрахунки об'єктів будь-якого ступеня складності та проводити оригінальні дослідження стосовно статики та динаміки споруд, нелінійних висячих і вантових систем, різноманітних динамічних ефектів і впливів, надійності при змінних навантаженнях, пружньопластичної роботи матеріалу, оптимального проектування, уніфікації елементів, розробки сортаментів тощо.

Як побудовані процеси в компанії чи є певна специфіка?

Організаційні процеси щодо початку і провадження проектних робіт у нашому інституті побудовані у стандартний спосіб, який, напевне, є ідентичним із процесами у багатьох інших проектних установах.

По-перше, це робота з замовником, який здебільшого звертається до нас тільки з приблизним уявленням про вигляд споруди, проте з двома обов’язковими конкретними запитаннями «А скільки це буде коштувати? І скільки буде проводитись проектування та будівництво?».

По-друге, після опрацювання в інституті наданих замовником чи встановлених самостійно вихідних даних із використанням професійного досвіду надаються відповіді замовнику на його питання, які в 95% випадків повністю їм приймаються.

По-третє, після досягнутої у такий спосіб попередньої домовленості укладається відповідний договір, який і слугує початком процесу проектування.

А специфіка цього процесу досить проста й полягає в тому, що у замовників, які звертаються до нашого інституту за допомогою, навіть не виникає питань щодо якості кінцевого результату проектування, тому що багатодесятирічний досвід і репутація інституту слугують найкращою запорукою цієї якості.

Якими ви бачите перспективи компанії та ринку проектування МК в найближчі 3-5 років?

Як свідчить народна мудрість «Передбачення - справа невдячна». Тому навряд чи можна наразі сформулювати більш-менш чіткі перспективи щодо розвитку будівельної галузі України навіть на найближчі 3 - 5 років. А особливо у цей незрозумілий і пов’язаний з багатьма геополітичними, економічними та господарськими викликами час.

Що ж стосується обережних прогнозів із цього приводу, то на найближче майбутнє (за сьогоднішнього розуміння існуючої ситуації на будівельному ринку України) можна побажати тільки те, щоб на ньому була збережена накопичена в минулі роки тенденція до збільшення обсягів будівництва в енергетиці, залізничному й автомобільному транспорті, авіації, царинах телекомунікації, радіо і телебачення, металургії, суднобудуванні, харчовій промисловості, будівельній індустрії, житловому будівництві, об'єктах громадського (у тому числі спортивного) і цивільного призначення.