Позиція виробників прокату під час антидемпінгового розслідування

16 вересня 2021 року Міністерство економіки України провело публічні слухання в рамках антидемпінгового розслідування, під час яких всі зацікавлені сторони (національні виробники, іноземні виробники, імпортери, експортери та споживачі) мали можливість обмінятись позиціями з приводу доцільності застосування антидемпінгових заходів.

Позиція, висловлена об’єднанням найбільших українських виробників прокату з покриттям за підтримки Асоціації УЦСБ, є наступною:

1. Переважна частина прокату з покриттям походженням з Китаю не відповідає чинним в Україні стандартам (зокрема, але не виключно, ДСТУ EN 10346:2009, ДСТУ 8802:2018, ДСТУ Б EN 14782:2015) за характеристиками товщини базового металу (не менше 0,4 мм), маси цинкового покриття (не менше 100 г/м2 для внутрішнього та 140 г/м2 для зовнішнього використання) та товщини полімерного покриття (не менше 25 мкм для зовнішнього використання). Маса цинкового покриття рулонів з полімерним покриттям складає в середньому не більше 30 г/м2, товщина полімерного покриття – не більше 15 мкм. Така специфікація продукції означає значне зниження собівартості. Як наслідок, полімерний прокат китайського виробництва імпортується за демпінговими цінами. Окрім того, фарбувальне покриття китайського виробництва містить шкідливі високотоксичні, канцерогені речовини: етоксиетилацетат, нафталіни, скіпідар, а також високотоксичні неорганічні пігменти на основі кадмію, кобальту, свинцю та марганцю.
2. Реалізація товару, що не відповідає вимогам чинних нормативів та не підтримується гарантією від виробників такого прокату, призводить до порушень законодавства про захист прав споживачів щодо умов надання гарантії та безпечності продукції.
3. Національний товаровиробник виступає категорично проти виключення з об'єкта розслідування прокату з покриттям шириною штаби менше ніж 600 мм, товщиною металу менше ніж 0,35 та масою покриття менше ніж 100 г/м2, оскільки такий товар (а) є подібним та прямо конкурує з вітчизняним товаром; (б) завозиться за демпінговими цінами, що б’є по цінах на український товар; (в) призводить до шкоди вітчизняній галузі. Водночас за результатами переговорів з українськими виробниками холодильної техніки узгоджено виключення з-під застосування антидемпінгових заходів прокату з вуглецевої сталі шириною понад 1400 мм з покриттям поліхлорвініловою плівкою.
4. Значна присутність демпінгового імпорту з Китаю (близько 50%) на українському ринку позбавляє вітчизняних виробників можливості встановити економічно обґрунтовані ціни та повноцінно завантажувати виробничі потужності, внаслідок чого останні зазнають збитків та не можуть інвестувати необхідні кошти в розвиток виробничих потужностей.
5. Чинні вітчизняні підприємства володіють більш ніж достатніми виробничими потужностями для задоволення тієї частки споживання товару, що наразі покривається китайським імпортом.
6. Застосування антидемпінгових заходів відповідає національним інтересам України, а ненадання галузі захисту може призвести до її повного зникнення.

Строк проведення розслідування спливає в кінці 2021 року. Очікується, що в найближчі місяці буде прийняте остаточне рішення щодо запровадження антидемпінгових заходів. В такому випадку, в грудні 2021 або на початку січня 2022 року рішення набере чинності та весь китайський імпорт покритого прокату обкладатиметься антидемпінговим митом протягом подальших 5 років.

Враховуючи, що з липня 2019 року в Україні діє антидемпінгове мито в розміні 22,78% щодо китайського імпорту основної сировини для виробництва прокату з покриттям (сталевого прокату), слід очікувати, що антидемпінгове мито на китайський прокат з покриттям буде встановлено на рівні не менше 22,78%.

Варто зауважити, що у разі, якщо Міністерство економіки забезпечить захист від китайського демпінгу, в Україні планується відкриття ще трьох високотехнологічних виробництв у 2021-2022 роках. На фоні зростаючого споживання, розширення виробництва позитивно сприятиме розвитку конкуренції на українському ринку, зменшить залежність українських споживачів від імпорту, створить нові робочі місця, істотно збільшить надходження в бюджет та істотно відіб'ється на покращенні сальдо торговельного балансу.