ШМБ: основа для швидкого розвитку

Швидкомонтовані будівлі (ШМБ) – це споруди, що зводяться з уніфікованих металічних, бетонних чи композитних самотримальних конструкцій, а також їх комбінації. За рахунок уніфікації та заводської готовності елементів досягається висока швидкість малоповерхового будівництва, у тому числі будівель з великою площею.

Актуальність та сфери застосування

Використання у тому чи іншому вигляді швидкомонтованої будівельної технології розпочалося ще півстоліття тому, і стало одним з факторів для швидкого відновлення та розвитку європейської економіки у післявоєнний час. Ця ж технологія стала рушієм будівельного буму, що спостерігався в Україні у нещодавні роки. І, як видається, знову стане основою для розвитку будівництва вже у найближчі роки.

На те існує ряд причин. Перша й головна – це терміни будівництва. Швидкість складання будівель забезпечує швидке введення їх в експлуатацію, а отже, найшвидше настання терміну окупності побудованих об’єктів. При цьому забезпечується якість будівництва – адже більшість елементів виробляється у заводських умовах та надходить на будівельний майданчик у готовому, перевіреному вигляді.

Важливою перевагою технології є також порівняно низькі витрати на спорудження та забезпечення всіх необхідних властивостей будівель, в першу чергу теплоізоляційних. Нарешті, застосування сучасних фасадних технологій дозволяє реалізовувати у проекті ШМБ практично будь-яке архітектурне рішення.


Швидкомонтована технологія дозволяє створювати об’єкти площею у кілька сотень квадратних метрів, з висотою внутрішніх приміщень до 10-12 м та великими внутрішніми прольотами до 20-24 м. Можливими є також безопорні прольоти до 48 і навіть 82 м при застосуванні гофро-балки.

Швидкомонтоване будівництво може застосовуватися, по суті, у будь-якій сфері. Проте оптимальними є його можливості в першу чергу при спорудженні комерційних будівель. Саме тут досягається найбільша економічна вигода від застосування технології.

Найбільша частка ринку ШМБ була й лишається за торгівельними та торгівельно-розважальними об’єктами. У 2007-2008 рр. вони займали 50-55% ринку. За підсумками 2009 року ця частка знизилася, за різними оцінками, до 20-40%. Змінилося й наповнення цієї частки. Раніше активно розвивався сегмент торгівельно-розважальної нерухомості, будувалися масштабні багатофункціональні проекти з декільками супермаркетами та зоною розваг.

Вагому частку займали також автосалони та будівельні супермаркети формату DIY, що активно будувалися. Зараз, у першу чергу, реалізуються вузькоспеціалізовані супермаркети та гіпермаркети, особливо продуктові.

Швидкомонтована технологія дозволяє створювати об’єкти площею у кілька сотень квадратних метрів, з висотою внутрішніх приміщень до 10-12 м та великими внутрішніми прольотами до 20-24 м.

В останні докризові роки зростала частка ШМБ складського призначення. До середини 2008 р. вона досягла 35% ринку, в першу чергу за рахунок збільшення площі об’єктів, що реалізуються. За підсумками 2009 р. частка складської сфери ШМБ склала приблизно 10-20%.

Будівлі промислового призначення у загальному обсязі реалізації складали до 20%, але тепер їх частка зросла до 35-40%. Правда, це зростання характеризує не збільшення обсягів будівництва у цій сфері, а лише менший темп падіння порівняно з іншими галузями. При цьому значну роль відіграють об’єкти для агропромислового комплексу – тут попит навіть зріс. В першу чергу будуються теплиці, тваринницькі комплекси, ангари для техніки.


Нарешті, стабільні 5-10% ринку складають споруди будівельного та спортивно-розважального призначення: стадіони, льодові ковзанки, басейни, аквапарки, дельфінарії. Будуються й адміністративні будівлі, що займають нині у загальному обсязі до 10% ринку.

Відзначимо, що за технологією ШМБ можуть також споруджуватися офісні будівлі, а за кордоном, особливо у США, за цією технологією будуються навіть школи, готелі та культові споруди.

Терміни та вартість

Час, необхідний для будівництва ШМБ, залежить від безлічі обставин, але існують визначальні фактори. Перший з них – отримання інвестором дозвільної документації на проведення будівництва. У зв’язку зі скороченням кількості проектованих об’єктів терміни, необхідні для узгодження, зменшилися. У зв’язку з цим значно скоротилися терміни реалізації об’єктів.

Такое існує можливість придбати земельні ділянки, що вже мають певні дозвільні документи на будівництво.

Важливу роль відіграє й тип об’єкта: стандартний складський комплекс простої форми можна побудувати швидше, ніж нестандартний торгівельно-розважальний комплекс або виробничий цех.

Визначальне значення має своєчасне фінансування будівництва. Більше того, на сьогоднішній день інвестор повинен бути готовий відразу ж вкласти до 60%-70% вартості об’єкта. Також на терміни будівництва впливають наступні фактори: розміри об’єкта; особливості будівельного майданчику та необхідний обсяг підготовчих земляних та фундаментних робіт; вид матеріалу для виконання каркасу (металічний каркас монтується швидше, ніж залізобетонний); рівень автоматизації будівельно-монтажних робіт; рівень заводської готовності матеріалів та конструкцій, що використовуються. Для оптимізації термінів будівництва важлива продуманність всіх елементів конструкції будівлі та якісне керування підрядником всім процесом будівництва.

На цінову динаміку впливає, в першу чергу, вартість металу. Тому ціни коливаються слідом за зміною цін на метал: у першій половині 2009 р. відбувалося їх зниження, за останній місяць-два ціни дещо піднялися. В цілому, порівняно з докризовим періодом, ціни на ШМБ «під ключ» у гривневому виразі знизилися приблизно на 5%.
Остаточна вартість залежить від інженерного наповнення об’єкта, кількості поверхів та оздоблення. При цьому 20-25% у загальній вартості споруди складе ціна каркасу будівлі, до третини вартості – покрівля, 10-15% – наповнення фасадних стін з утеплювачем, та близько 35-40% складе вартість будівельно-монтажних робіт.

Ринкові тенденції

Після швидкого зростання у 2007 р. та першій половині 2008 р. відбулося значне зниження обсягів швидкомонтованого будівництва. Обсяг ринку в 2009 р. повернувся до показників 2006 р., а у порівнянні з 2008 р. падіння, за оцінками учасників ринку, склало не менше 50%. При цьому більше за все постраждала столиця: якщо в регіонах спад становив близько 40-50%, то у Києві досяг 60-65%. Кількісно у 2009 р. обсяг ринку ШМБ склав біля 1 млн кв.м.

Середня площа забудівлі, відзначає Андрій Озейчук, директор департаменту проектних продажів «Рууккі Україна», складає близько 5-7 тис. кв.м комерційної площі, в той час як раніше середня цифра знаходилася в межах 10-15 тис. кв.м.
Переважна більшість будівель, що споруджуються за технологією ШМБ, будується за індивідуальними проектами, які розробляються спеціально під замовника з урахуванням всіх особливостей споруди. Типові проекти використовуються мережевими ритейлерами для будівництва нових магазинів мережі. Але й у цьому випадку базовий проект розробляється з урахуванням вимог замовника, а типові рішення проходять певну адаптацію в залежності від особливостей земельної ділянки, наявності комунікацій і т.і.

У той же час у 2009 р. збільшився інтерес до найбільш дешевих варіантів будівництва ШМБ, із застосуванням недорогих матеріалів та мінімальною архітектурною виразністю.

Серед основних ринкових тенденцій 2009 р. Антон Захарченко, директор проектного департаменту ВАТ «Укрстальконструкція», називає наступні: формування попиту за рахунок проектів невеликої площі (до 7 тис. кв.м, рідше - до 20 тис. кв.м), врахування, в першу чергу, цінового фактору при прийнятті рішення про вибір постачальника та вихід посередників з ринку.

Основними замовниками виступають торгівельні мережі ритейлерів, як нові, так і старі, плани розвитку яких було сформовано ще декілька років тому, і нерідко продовжують реалізовуватися. Велику частку ринку зараз займають також малий та середній бізнес, якому будівлі потрібні для підтримання або розширення своєї діяльності. У 2009 р. майже повністю перестали виступати у ролі замовників ШМБ девелоперські компанії, та практично всі об’єкти будують для себя кінцеві користувачі.

Ще однією особливістю останнього часу, відзначає Роман Козій, генеральний директор ІБК «Каркас», стало збільшення попиту на реалізацію будівель на основі вітчизняних металоконструкцій. Пов’язано це з їх меншою вартістю у порівнянні з імпортними. В цілому ж зросла конкуренція: адже за меншу кількість замовлень бореться все та ж, і навіть більша, кількість виробників.

Основні проблеми ринку – звичайно, зниження попиту та неритмічне фінансування об’єктів, як наслідок відсутності вільних коштів у потенційних інвесторів та неможливості кредитування. Також до числу факторів, що гальмують розвиток ринку ШМБ можна віднести недосконалість нормативної бази та неузгоджену розробку нової законодавчої бази (ДБН) замість СНиП часів СРСР різними відомствами.

Наприклад, діючі нормативи обмежують використання повністю металічного каркасу для складських та торгівельних центрів, та вимагають застосування вогнезахисту, що суттєво здорожує проект. На частину матеріалів та конструктивних рішень й взагалі не існує прямих регулюючих норм. Так, відсутні держстандарти (ДСТУ) на гнуті або холоднокатані елементи з оцинкованої сталі, немає затвердженої методики розрахунку рамних конструкцій змінного перерізу, у зв’язку з чим всі розрахунки виконуються на основі наукових робіт та методик проектних інститутів, і т.і.

За словами експертів, очікувати у складний період будь-яких серйозних технологічних інновацій у сфері будівництва ШМБ не варто. Головний напрямок, в якому змагаються компанії, – це оптимізація внутрішніх ресурсів та поліпшення проектних рішень.

Учасники ринку

Високий попит на ШМБ, який спостерігався протягом всіх останніх років, призвів до появи більшої кількості компаній, як імпортерів, так і виробників, які займаються виробництвом матеріалів та спорудженням ШМБ. Можна виділити близько трьох десятків найбільших компаній ринку, кожна з яких умовно відноситься до певної групи.

Так, українські виробники повнокомплектних будівель з металоконструкцій представлені компаніями «Металіст – БМК» (Харків), «Укрстальконструкція» (Київ), «Майстер – Профі» (Дніпропетровськ), «ПСМ – Профіль» (Полтава), «Завод «Промстан» (Миколаїв).

Вітчизняні виробники металоконструкцій для ШМБ – це Житомирський завод огороджувальних конструкцій, Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна, Старокостянтинівський завод «Металіст» та ін.

Компанії-імпортери, що постачають повнокомплектні будівлі з металоконструкцій – ІБК «Каркас» (Astron, Люксембург), ІБК «АЗБІ» (Lindab-Astron, Люксембург), «Ллентаб» (Llentab, Швеція), «Рууккі Україна» (Ruukki, Фінляндія), IBT (Zamil Steel, Саудівська Аравія) та ін.

Підприємства, що виготовляють стінові та покрівельні матеріали для ШМБ – «Алюмбуд», «Будіндустрия» (Харків), «Фастех», «Пантек» (Київ) та ін.

Також на ринку діють будівельно-монтажні та генпідрядні організації, які у співробітництві з виробниками металоконструкцій також пропонують повнокомплектні ШМБ: «Альтіс», «Мсбуд», «СТС» та ін.
Складності у зв’язку з падінням попиту відчувають всі компанії, але залишають ринок лише невеликі гравці, які не в змозі забезпечити замовлення навіть одного проекту. Більшість, у тому числі великі компанії, працюють без прибутку, з метою утриматися «на плаву» та зберегти частку ринку.

Перспективи

ООсновна причина складної ситуації у сфері будівництва ШМБ – це проблеми розвитку ринку комерційной нерухомості в цілому. Це основне джерело замовлень ШМБ зупинило й заморозило більшу частину проектів. Із зростання саме у цій сфері відновиться ріст у будівельній галузі в цілому, і в сфері ШМБ зокрема.

На думку Антона Захарченка, заявлені плани інвесторів дозволяють вже у 2010 р. очікувати на ріст на ринку комерційної нерухомості, особливо у торгівельному сегменті. Крім того, існують плани щодо подальшого розширення своїх мереж ритейлерами. Адже забезпеченість населення торгівельними площами все ще лишається низькою за європейськими мірками, особливо у регіонах та містах з населенням менше мільйона осіб. Але навіть у Києві ринок не насичений, тому вже цього року, за даними компанії «Ернст енд Янг», заплановано ввести в експлуатацію декілька великих торгіввльних об’єктів.

Зберігся й дефіцит складських та виробничих площ. Щойно активізується торгівля, з’явиться попит на будівництво обслуговуючої інфраструктури, в першу чергу логістичних споруд.

У той же час, відзначає Юрій Тимошенко, керуючий департаментом маркетингу холдинга «Металіст-БМК», криза продемонструвала, що країна не в змозі розвиватися та виживати в умовах розвитку лише торгівельно-розважальної галузі. Необхідним є масштабне створення та розвиток промислових галузей, створення вітчизняних «продуктів споживання». Тому на цей момент все більшу актуальність набувають проекти виробничого призначення.

В цілому, за словами Ігоря Цаленчука, генерального директора компанії «Герц», бізнес адаптувався до кризових явищ. 2010-й стане роком помірного виходу будівельного ринку зі стану стагнації. Весна-літо будуть показовими: або після формування політичних компромісів почнеться активний ріст, або плани будуть відкладені до кращих часів. З обережним оптимізмом оцінює перспективи Роман Козій, але й він сподівається на пожвавлення ринку до кінця 2010 року.

Не слід також забувати, що для розвитку ринок повинен бути забезпечений засобами. Щойно банківський сектор почне кредитувати сфери, що є замовниками швидкомонтованих будівель (малий бізнес, торгівля, склади), відразу ж відновиться будівництво. Нереалізований та відкладений попит і величезна пропозиція сприяють цьому. Цілком можливий вже у найближчі роки будівельний бум, проте все спирається у фінансування та стабільну політичну ситуацію. Багато інвесторів, вже володіючи викупленою землею та маючи готові проекти, відкладають реалізацію проекту до стабілізації політичної ситуації в країні.

Дмитро Падалка, Строительство и Реконструкция