Ринок ШМБ в умовах кризи
09.09.2014
На будівельну галузь України безумовно вплинула політична ситуація і ринок ШМБ не став винятком. Терміни реалізації багатьох проектів були зрушені, інвестиційний клімат значно погіршився. Які тенденції переважають в кризових умовах і чого чекати від майбутнього - далі у статті.
На будівельну галузь України безумовно вплинула політична ситуація і ринок ШМБ не став винятком. Терміни реалізації багатьох проектів були зрушені, інвестиційний клімат значно погіршився. Які тенденції переважають в кризових умовах і чого чекати від майбутнього - далі у статті.
Тенденції
За словами фахівців, попит так само формується за рахунок проектів невеликої площі (до 5-10 тис. кв.м, значно рідше - до 20 тис. кв.м). В основному це торгові об'єкти і промислові будівлі, переважно сільськогосподарського призначення, пов'язані із зберіганням і переробкою сільгосппродукції. Варто відзначити, що сільське господарство - практично єдина галузь, яка сьогодні тримається на рівні, незважаючи на економічну та політичну кризу. Це і зумовлює потенціал ШМБ у відповідному напрямку. Зокрема, Ірина Дідух, начальник відділу маркетингу Світловодського заводу швидкомонтованих будівель ТДВ «Об'єднання Дніпроенергобудпром», відзначає, що «на сьогоднішній момент на ринку ШМБ найбільш активними сегментами нерухомості є комерційний і аграрний. Сільськогосподарські виробники є одночасно і бізнес-структурами - вони не тільки вирощують продукцію, їм потрібно її переробляти, виробляти готовий продукт і та ін., що і зумовлює потребу в новому будівництві». Серед фахівців можна зустріти й іншу думку, наприклад, Олександр Мартинюк,
Те, що їх частка збільшилася в загальному обсязі свідчить лише про те, що решта частки практично зійшла нанівець. Я б не сказав, що в аграрному секторі на сьогодні є якийсь розвиток. Можливо, ситуація трохи краще, ніж в інших сегментах, проте спостерігається проблема з фінансуванням, а наявні проекти досить ризиковані».
Також чимало реалізується проектів із розширення вже існуючого виробництва, причому головним чином об'єкти будуються за рахунок власних коштів, без підключення кредитних ресурсів. Невисока активність спостерігається з боку замовників логістичних комплексів, складських будівель для власних потреб, розвивається і сегмент з переробки та зберігання зернових культур, але в такому випадку ШМБ використовуються для будівництва допоміжних будівель, отже, обсяги замовлень незначні.
В контексті подорожчання енергоресурсів нового звучання набувають і питання технічних характеристик зведених будинків. Зокрема, Костянтин Іванов, директор компанії «ЛЛЕНТАБ Україна», відзначає: «Зараз надзвичайно важливим є питання вартості енергоносіїв, зважаючи на це експлуатаційні характеристики будівлі відіграють величезну роль. Наприклад, це стосується вартості опалення всієї будівлі або охолодження, якщо мова йде про холодильний склад, овочесховище і подібні об'єкти. Якщо клієнт оцінює проект в контексті багаторічної експлуатації будівлі, то він може виграти за рахунок того, що спочатку зробив інвестицію в більш сучасну технологію, в більш якісну систему утеплення».
Що стосується лідерів галузі, то фахівці відзначають: що криза завжди вносить корективи в структуру ринку. Деякі компанії, не витримавши конкуренції і несприятливих умов, зійшли з дистанції, деяким же довелося значно скоротити штат. Зберегти позиції вдалося тим гравцям, які були на ринку тривалий час, виготовляли якісний продукт і яких добре знають замовники. Набагато краще справи йдуть і у тих, хто навчився виробляти продукцію на експорт, а особливо працювати з Європою. Ті ж підприємства, що не спеціалізувалися саме на ШМБ і для яких останні були чимось новим, позиції втратили.
Андрій Озейчук,
керівник Комітету з покрівельних та фасадних конструкцій УЦСБ, бізнес-директор «Ruukki Україна»
СЗгідно з результатами першої половини 2014 відзначається зменшення обсягів будівництва в натуральній величині на 20% (порівняно з 2013 роком). Більше будується невеликих (до 5 тис. кв.м) об'єктів. У зв'язку з девальвацією гривні і скороченням іноземних інвестицій знизилася питома вага імпортної складової при будівництві ШМБ.
Що стосується структури українського ринку ШМБ, то останнім часом замовники все частіше вибирають сталевий каркас. Якщо раніше співвідношення сталевого каркаса до залізобетонного складало 20 до 80%, то сьогодні інвестори будівництва більш схильні до вибору сталевих конструкцій, так як для будівництва невеликих об'єктів переваги сталевого каркаса більш значущі.
Лідерів цього сегмента виділити складно. Головна тому причина - складність існуючої ринкової ситуації. Якщо ж говорити про основних замовників, то ними сьогодні є середній бізнес, переважно орієнтований на експорт. Більшість об'єктів, що будуються за технологією ШМБ - це об'єкти с/г та виробничого призначення. Що стосується регіонального розподілу, то будівництво ШМБ переважають в центральних і західних областях України.
Ключовою проблемою українських операторів ринку ШМБ є низьке завантаження виробничих потужностей унаслідок високої конкуренції і слабкого попиту. Системні гравці ринку, які випускають якісний продукт, все частіше стикаються з демпінгом з боку «гаражних» виробників, що пропонують більш низьку вартість конструкцій ШМБ за рахунок використання сировини низької якості та відсутності необхідних виробничих процесів.
Оскільки сьогодні замовники ШМБ часто будують будівлю з прив'язкою до призначення майбутнього об'єкта, тому все більш популярною стає технологія будівництва з використанням металоконструкцій, які дозволяють створювати індивідуальні будівлі, відповідні всім побажанням замовника.
Для залучення замовника оператори українського ринку ШМБ деколи йдуть на жертви. На жаль, нерідко на шкоду термінам і якості будівництва ключовим пріоритетом стає ціна ШМБ.
Вартість ШМБ дуже сильно залежить від цін на матеріали (сталь, цемент) і в меншій мірі від вартості виконання робіт. На тлі різкої девальвації національної валюти в 2014 році вартість ШМБ в гривнях зросла орієнтовно на 30-35%. При цьому ціни на монтаж залишилися на рівні 2013 року.
За нашими оцінками, в поточному році обсяг ринку ШМБ в натуральних одиницях зменшиться на 20-30% в цілому (більш значно в східних регіонах України). З початку 2015 року, в разі стабілізації економічної ситуації в Україні, ми очікуємо помірне зростання ринку ШМБ на рівні 10% на рік.
СЗгідно з результатами першої половини 2014 відзначається зменшення обсягів будівництва в натуральній величині на 20% (порівняно з 2013 роком). Більше будується невеликих (до 5 тис. кв.м) об'єктів. У зв'язку з девальвацією гривні і скороченням іноземних інвестицій знизилася питома вага імпортної складової при будівництві ШМБ.
Що стосується структури українського ринку ШМБ, то останнім часом замовники все частіше вибирають сталевий каркас. Якщо раніше співвідношення сталевого каркаса до залізобетонного складало 20 до 80%, то сьогодні інвестори будівництва більш схильні до вибору сталевих конструкцій, так як для будівництва невеликих об'єктів переваги сталевого каркаса більш значущі.
Лідерів цього сегмента виділити складно. Головна тому причина - складність існуючої ринкової ситуації. Якщо ж говорити про основних замовників, то ними сьогодні є середній бізнес, переважно орієнтований на експорт. Більшість об'єктів, що будуються за технологією ШМБ - це об'єкти с/г та виробничого призначення. Що стосується регіонального розподілу, то будівництво ШМБ переважають в центральних і західних областях України.
Ключовою проблемою українських операторів ринку ШМБ є низьке завантаження виробничих потужностей унаслідок високої конкуренції і слабкого попиту. Системні гравці ринку, які випускають якісний продукт, все частіше стикаються з демпінгом з боку «гаражних» виробників, що пропонують більш низьку вартість конструкцій ШМБ за рахунок використання сировини низької якості та відсутності необхідних виробничих процесів.
Оскільки сьогодні замовники ШМБ часто будують будівлю з прив'язкою до призначення майбутнього об'єкта, тому все більш популярною стає технологія будівництва з використанням металоконструкцій, які дозволяють створювати індивідуальні будівлі, відповідні всім побажанням замовника.
Для залучення замовника оператори українського ринку ШМБ деколи йдуть на жертви. На жаль, нерідко на шкоду термінам і якості будівництва ключовим пріоритетом стає ціна ШМБ.
Вартість ШМБ дуже сильно залежить від цін на матеріали (сталь, цемент) і в меншій мірі від вартості виконання робіт. На тлі різкої девальвації національної валюти в 2014 році вартість ШМБ в гривнях зросла орієнтовно на 30-35%. При цьому ціни на монтаж залишилися на рівні 2013 року.
За нашими оцінками, в поточному році обсяг ринку ШМБ в натуральних одиницях зменшиться на 20-30% в цілому (більш значно в східних регіонах України). З початку 2015 року, в разі стабілізації економічної ситуації в Україні, ми очікуємо помірне зростання ринку ШМБ на рівні 10% на рік.
Якщо ж говорити про збірний образ замовника, то однією із головних вимог останнього є вартість зведення та швидкість установки.
Питання ціни іноді настільки превалюють, що замовник готовий частково знехтувати якістю. У той же час, як відзначає директор компанії «Ллентаб», замовники стали значно освічені, обізнані в можливостях технологій. В даний момент вони можуть наочно побачити, що відбувається з будівлею в процесі експлуатації і який її стан з плином часу. Звичайно, з огляду на те, що в Україні обмежене фінансування і кредитування, на ціну звертають велику увагу. У той же час не можна не відзначити, що замовник сьогодні обирає ретельно, він став вибірковим, звертає увагу на якість продукції, професіоналізм компанії, її досвід. Адже інвестуючи великі суми, потрібно бути впевненим в результаті в тому, що партнер виконає обіцянки і доведе проект до кінця.
Віталій Тимощенко, директор ТОВ «Блок Майстер Україна»
Цей рік відзначений істотним скороченням кількості та обсягів будівництва нових об'єктів. Спостерігається малий імпорт, переважно ринок ШМБ України займають вітчизняні виробники.
Основна проблема, з якою стикаються оператори вітчизняного ринку ШМБ, це неможливість забезпечити стабільне завантаження виробництва, до якої призводять залежність від валютного курсу, зростання цін на метал і суттєве скорочення обсягів будівництва нових об'єктів нерухомості. Для залучення замовника необхідно підвищувати конкурентоспроможність продукції, яка реалізовується і мінімізувати витрати. На сьогоднішній день технологія в першу чергу затребувана для будівництва будівель ТРЦ, складів і об'єктів промисловості (переважно в Києві та в центральній Україні). Що ж до вартості проектів будівництва ШМБ, то вона залежить від поведінки валютного курсу і від цін на метал.
Про подальше зростання обсягів будівництва в загальному і ринку ШМБ зокрема можна буде говорити, коли в Україні закінчаться військові дії, а уряд та інвестори візьмуться за відновлення зруйнованих регіонів.
Цей рік відзначений істотним скороченням кількості та обсягів будівництва нових об'єктів. Спостерігається малий імпорт, переважно ринок ШМБ України займають вітчизняні виробники.
Основна проблема, з якою стикаються оператори вітчизняного ринку ШМБ, це неможливість забезпечити стабільне завантаження виробництва, до якої призводять залежність від валютного курсу, зростання цін на метал і суттєве скорочення обсягів будівництва нових об'єктів нерухомості. Для залучення замовника необхідно підвищувати конкурентоспроможність продукції, яка реалізовується і мінімізувати витрати. На сьогоднішній день технологія в першу чергу затребувана для будівництва будівель ТРЦ, складів і об'єктів промисловості (переважно в Києві та в центральній Україні). Що ж до вартості проектів будівництва ШМБ, то вона залежить від поведінки валютного курсу і від цін на метал.
Про подальше зростання обсягів будівництва в загальному і ринку ШМБ зокрема можна буде говорити, коли в Україні закінчаться військові дії, а уряд та інвестори візьмуться за відновлення зруйнованих регіонів.
Секрети ціноутворення
Оскільки питання цін завжди особливо цікавить замовника, прокоментуємо його детальніше. Ціну на ШМБ визначають чимало факторів. В першу чергу це архітектурні особливості майбутньої будівлі, його призначення.
Останнє задає вимоги щодо навантажень, оснащення та ін. Особливо важливо врахувати такі чинники, як розрахункові показники теплоізоляції стін і покрівлі, а також обсяг робіт зі створення інженерних комунікацій. Впливають на вартість також іміджеві параметри об'єкта. Якщо ж говорити загалом, беручи за основу світовий досвід, то вартість ШМБ включає:
- вартість каркаса;
- витрати на огороджувальні конструкції - стіни, дах, вікна та ін.;
- витрати на бетонні роботи;
- сантехнічні, електричні та інші інженерні мережі (одним словом - оснащення інженерно-технічним обладнанням);
- розтрати на оснащення об'єкта необхідним технологічним обладнанням.
Також у кошторисі варто передбачити і невраховані витрати, які можуть потягнути до 5%, немаловажна й вартість інших робіт (займають до 15-20% від повної вартості швидкомонтованої будівлі). На остаточну ціну впливають і умови проектування: близько 5% від загальних капітальних витрат на будівництво при розробці типового проекту і близько 10% при роботі над оригінальною архітектурною ідеєю. Крім усього іншого підкреслимо, що цінова динаміка на ринку ШМБ безпосередньо залежить саме від вартості сировини, зокрема металу. Ціна ж на останній визначається кон'юнктурою світового ринку. Теперішню ситуацію коментує фахівець - Ірина Дідух: «Щодо цін - ціни на метал і цемент зросли. Зважаючи на це компаніям доводиться мінімізувати власну вартість з урахуванням вже сформованих цін на сировину з тією метою, щоб їх продукція була конкурентною». .
Чого чекати в майбутньому
Фахівці єдині в тому, що сьогодні політична ситуація - це трагедія не тільки для будівельної галузі, а й для країни в цілому.Олександр Мартинюк,
директор «ПЕМ Україна», Zeman group
Той факт, що ситуація на вітчизняному будівельному ринку далеко не найсприятливіша, сумнівів не викликає. Замовлень в Україні немає, більшість заводів просто стоїть - з півсотні працює всього шість-сім. Якщо говорити про тих, які продовжують функціонувати, то в основному їх продукція йде на експорт. Взагалі, хто навчився торгувати на експорт, ті більш-менш не здають позицій. Що стосується географії експортного напрямку, то це СНД, Казахстан, Азербайджан, Росія, Білорусь, країни Прибалтики і, в принципі, Європа. Тільки на Європу працювати складно, незважаючи навіть на те, що різні митні обмеження знімаються і спрощуються. Справа в тому, що ніхто не відміняв норми і правила, а також вимоги до методу розрахунків, до яких ми не звикли. Не скасовували і сертифікацію, якої у нас найчастіше немає. Для того, щоб працювати з Європою, потрібно навчиться користуватися Єврокодами, які, до слова кажучи, з 1 липня вступили в силу і в Україні. Актуальною проблемою є і навчання фахівців - і в контексті проектування, і з точки зору виробництва, контролю якості, поставки документів, сертифікатів та ін.. Якщо підсумувати, то нам ще не вистачає будівель, щоб повноцінно працювати із Заходом. Незважаючи на те, що за якістю та кількістю, асортиментом і цінами ми можемо робити поставки, більшість заводів не знає, як це робити.
Що стосується такого напрямку, як Росія та СНД, то тут все значно простіше - практично однакова нормативна база, давно сформовані комерційні взаємини. Тільки у зв'язку з політичним питанням цей напрям трохи викликає побоювання. Політичні ризики в даному випадку також присутні.
Той факт, що ситуація на вітчизняному будівельному ринку далеко не найсприятливіша, сумнівів не викликає. Замовлень в Україні немає, більшість заводів просто стоїть - з півсотні працює всього шість-сім. Якщо говорити про тих, які продовжують функціонувати, то в основному їх продукція йде на експорт. Взагалі, хто навчився торгувати на експорт, ті більш-менш не здають позицій. Що стосується географії експортного напрямку, то це СНД, Казахстан, Азербайджан, Росія, Білорусь, країни Прибалтики і, в принципі, Європа. Тільки на Європу працювати складно, незважаючи навіть на те, що різні митні обмеження знімаються і спрощуються. Справа в тому, що ніхто не відміняв норми і правила, а також вимоги до методу розрахунків, до яких ми не звикли. Не скасовували і сертифікацію, якої у нас найчастіше немає. Для того, щоб працювати з Європою, потрібно навчиться користуватися Єврокодами, які, до слова кажучи, з 1 липня вступили в силу і в Україні. Актуальною проблемою є і навчання фахівців - і в контексті проектування, і з точки зору виробництва, контролю якості, поставки документів, сертифікатів та ін.. Якщо підсумувати, то нам ще не вистачає будівель, щоб повноцінно працювати із Заходом. Незважаючи на те, що за якістю та кількістю, асортиментом і цінами ми можемо робити поставки, більшість заводів не знає, як це робити.
Що стосується такого напрямку, як Росія та СНД, то тут все значно простіше - практично однакова нормативна база, давно сформовані комерційні взаємини. Тільки у зв'язку з політичним питанням цей напрям трохи викликає побоювання. Політичні ризики в даному випадку також присутні.
Що стосується прогнозів, то найбільш ємко резюмував Олександр Мартинюк: «Ось що-що, а прогнози у нас дуже райдужні, бо так глибоко, як зараз, ми ще жодного разу не падали, тому гірше вже не буде. Хоча цей слоган протягом всієї кризи, вже близько 6 років, звучить майже щодня, і виявляється, що «ще гірше» цілком може бути. Я думаю, що багато заморожених проектів, які були на цей рік заплановані, все одно почнуть будуватися з 2015. Нинішній будівельний сезон ми, по суті, пропустили з огляду на політичну ситуацію, а з наступного року, з лютого-березня, роботи поновляться. Навіть якщо ситуація стабілізується до 2015 року, то все одно нові проекти на зиму ніхто закладати не буде. Цей рік закінчимо «в мінусах», але попереду нас чекають великі справи!».
Анна Липятських, «КАПстроительство»