Стиль і сталь

Незважаючи на ряд переваг і можливостей, які відкриває перед девелоперами і архітекторами такий матеріал як сталь, її застосування на українському будівельному ринку поки не настільки поширене, як у зарубіжних країнах, де з цього матеріалу реалізовано безліч «архітектурних ікон».

Сталь є одним із широко використовуваних матеріалів у будівництві об'єктів комерційної нерухомості і застосовується як основний (наприклад, несучі металоконструкції), допоміжний (конструкції фасадів, влаштування покрівлі, огорож, тощо) або облицювальний матеріал. Наприклад, в таких країнах як США і Великобританія частка металоконструкцій в каркасах багатоповерхових будівель комерційного призначення становить близько 60% і 70% відповідно. В Україні цей показник сягає поки лише 25%. Разом з тим, вітчизняний ринок нерухомості поступово переймає досвід і тенденції більш розвинених країн, все частіше впроваджуючи технології сталевого будівництва на практиці.

На користь сталевого будівництва експерти наводять кілька фактів. У першу чергу - фінансова вигода. Так, експерти Українського Центру Сталевого Будівництва (УЦСБ) підрахували, що при зведенні сталевого каркаса будівлі вартість будівельних робіт можна знизити до 10% за умови, якщо проектом передбачена довгопрольотна схема сітки колон (15х7,5 метра). При короткопрольотній схемі (7,5х7,5 метра) вартість будівництва квадратного метра будівлі із сталевого каркаса аналогічна вартості будівлі з бетону. Слід зазначити, що довгопрольотна схема сітки колон застосовується при спорудженні об'єктів офісної нерухомості, де поширеною практикою є створення простору за принципом open space.

Ще один не менш важливий чинник на користь сталевого будівництва - скорочення термінів реалізації проекту і пов'язана з цим можливість більш раннього введення в експлуатацію. Будівельні роботи із застосуванням металоконструкцій виконуються швидше і їх можна проводити в будь-який час року, за будь-яких погодних умов, в той час як робота з бетоном має температурні обмеження, порушення яких призводить до зниження якості споруджуваної будівлі. Крім того, виготовлення металоконструкцій виконується на виробництві, при цьому на будівельний майданчик поставляються вже готові до складання елементи.

Світова практика і вітчизняні дослідження показують, що завдяки застосуванню сталевих конструкцій, інвестор може скоротити терміни зведення об'єкта до 6 місяців порівняно з будівництвом із залізобетону. «На жаль, в Україні багато девелоперів досі рахують вартість квадратного метра, а не окупність проекту (Net Present Value), в той час як скорочення термінів введення об'єкта в експлуатацію забезпечує більш високу чисту наведену вартість проекту за рахунок більш раннього генерування грошових потоків. До того ж, якщо враховувати, що сьогодні більша частина нерухомості будується за кредитні кошти, то кожен скорочений місяць будівництва - це ще й істотна економія на відсотках за кредитами», - коментує Роман Курашев, керуючий директор УЦСБ.

Скорочення термінів введення об'єкта в експлуатацію дає можливість власнику дещо раніше почати отримувати прибуток від здачі площ в оренду. Наприклад, при використанні металоконструкцій в будівництві об'єкта торговельної нерухомості скорочується введення його в експлуатацію на три місяці. При рівні орендних ставок, орієнтовно, в $ 30 м²/місяц це означає, що за три місяці власник торгового центру отримає додатково $90 000 за кожну 1 000 м² приміщень, що здаються в оренду. Так, торговий центр з орендованою площею 40 000 м² за три місяці принесе власнику близько $3,2 мільйона.

Сталь відкриває великі можливості для реалізації задумів архітекторів. Цьому сприяють такі її фізичні характеристики як гнучкість, легкість і архітектурна виразність. Застосування сталевих конструкцій дозволяє змінювати конструктив як споруджуваного, так і побудованого будинку: за допомогою зварювання або болтового з'єднання можна прикріпити до існуючого каркасу нові елементи або конструкції.

Практика в Україні

На даний момент найбільша кількість сучасних об'єктів комерційної нерухомості в Україні реалізовано із застосуванням бетону як основного будівельного компонента. Також є ряд об'єктів, реалізованих з частковим або повним застосуванням технології сталевого будівництва. Серед них - ТРЦ «Магелан» в Києві, гіпермаркети будівельних матеріалів «Епіцентр» і «Нова Лінія», продуктові супер-і гіпермаркети мережі Novus, а також бізнес-центр «Європа Плаза» у Києві, та ін. На даний момент із застосуванням сталі зводиться висотна будівля - багатофункціональний комплекс Sky Towers в Києві. Зокрема, каркас будівлі виконаний з сталезалізобетону. Дана технологія будівництва, за словами Олександра Дьоміна, директора компанії «Агентство офісного будівництва» (девелопер і забудовник проекту МФК Sky Towers), була обрана через технологічні особливості каркаса. «При розрахунку будівельних конструкцій зусилля, що виникають в елементах споруди (колонах), не можуть бути сприйняті тільки залізобетонним перетином. Зважаючи на це, спираючись на світовий досвід висотного будівництва, було прийнято рішення застосування сталезалізобетонного каркаса», - зазначив він.

Проектом Sky Towers, який позиціонується як громадський центр, передбачені офісні приміщення, готель, площі під організацію закладів громадського харчування (ресторани, кафе, фуд-корт), відділення банку, конференц-центр, та ін. Загальна площа комплексу, висота якого досягне 214 метрів, складе більше 247 320 м², у тому числі площа готелю - близько 158 700 м². Ще близько 7 200 м² будуть відведені під заклади громадського харчування. Місткість паркінгу складе 895 машиномісць. Відкриття МФК Sky Towers заявлено на 2015 рік.

Зарубіжний досвід

Із застосуванням технології сталевого будівництва в світі реалізовано низку знакових об'єктів комерційної нерухомості.

{php Gallery::GiveGalleryHtml(39, 2, '300', '200'); php}

30 St Mary Axe (Лондон, Великобританія) Цей 40-поверховий (висота - близько 180 метрів) хмарочос є другою за висотою будівлею в Лондоні і 6-м у Великобританії. Будівництво об'єкта, проект якого був розроблений відомим архітектурним бюро Foster + Partners за замовленням Swiss Reinsurance Company, почалося в 2001 році, відкриття хмарочоса відбулося в 2004-му. Площа будівлі 30 St Mary Axe становить близько 65 000 м2. Архітектурною особливістю 30 St Mary Axe є кругла, обтічна форма, відсутність кутів і сітчастий, практично повністю скляний фасад. Діаметр будівлі біля основи становить 49 метрів, максимального діаметра будівля досягає на рівні 17 поверху - 57 метрів. До верху конструкція звужується, досягаючи мінімального діаметру в 25 метрів.

Внутрішні конструкції будівлі складаються з традиційних металевих балок і колон з профільованими композитними панелями перекриттів. Інженери перетворили ідею радикальної форми будівлі в креативну, ефектну зовнішню діагональну систему з пересічних сталевих профілів по периметру вежі.

У 2007 році проект, обсяг інвестицій в реалізацію якого склав $ 400 мільйонів, був проданий його власником - компанією Swiss Reinsurance за $1,18 мільярда. Покупцями об'єкта виступили німецька компанія IVG Immobilien та інвестиційна фірма Evans Randall. На сьогоднішній день 30 St Mary Axe повністю зданий в оренду. Його орендарями виступають американська юридична фірма Kirkland & Ellis, компанія ION Trading, що спеціалізується на розробці фінансових технологій, та ін.

{php Gallery::GiveGalleryHtml(40, 2, '300', '200'); php}

The Shard (Лондон, Великобританія) У 2012 році в Лондоні було завершено будівництво найвищої будівлі Європи - The Shard, яке велося з 2009 року. 72-поверховий хмарочос (висота - 310 метрів) спроектований італійським архітектором Ренцо Піано (Renzo Piano); девелопером проекту виступає компанія Sellar Property Group (головний офіс - Лондон, Великобританія). Концепція вежі The Shard представляє «вертикальне місто», до складу якого входять офісні та торгові приміщення (54 488 м2), які займають 25 поверхів будівлі; 5-зірковий готель Shangri-La Hotel на 200 номерів (17 500 м2), що розташувався з 34 по 52 поверхи; апартаменти (53-65 поверхи); з 31 по 33 поверхи займають ресторани; на чотирьох поверхах (68-72) розташовані оглядові майданчики.

Площа будинку становить 127 489 м². Обсяг інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $690 мільйонів.

Орендарями The Shard виступають такі компанії як американський інвестиційний банк Duff & Phelps, юридична фірма Mathys & Squire, енергетична компанія South Hook Gas, мережа міжнародних госпіталів HCA і фірма венчурного капіталу Foresight Group, ін.

{php Gallery::GiveGalleryHtml(41, 2, '300', '200'); php}

Bank of China Tower (Гонконг, Китай) Проект вежі Bank of China Tower, будівництво якого велося з 1985 по 1989 роки, розробило американське архітектурне бюро Pei Cobb Freed & Partners. Замовником і власником об'єкта виступає Банк Китаю (Bank of China). Висота башти Bank of China Tower складає 315 метрів, з урахуванням антен - 367 метрів. Всього в будівлі є 70 наземних поверхів, а також чотири підземних, які відведені під паркінг. Загальна площа вежі складає 135 000 м2. В її структуру входять офісні площі (55 700 м2), банковий зал (1 580 м2), 17-поверховий атріум, заклади харчування, VIP-апартаменти, сади (1 300 м2), ін. Обсяг інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $130 мільйонів.

Bank of China Tower є місцем розташування регіонального офісу Банку Китаю, а також ряду інших фінансових компаній.

{php Gallery::GiveGalleryHtml(42, 2, '300', '200'); php}

Shanghai World Financial Center (Шанхай, Китай) Будівництво Шанхайського всесвітнього фінансового центру (Shanghai World Financial Center) велося 11 років - з 1997 по 2008 роки. Настільки тривалий період пов'язаний, однак, не зі складністю будівництва, а з фінансовою кризою в Азії кінця 1990-х років, через який будівництво було припинено і відновлено тільки в 2003 році. Замовником об'єкту виступає компанія Mori Building Co. Проект розробило міжнародне архітектурне бюро Kohn Pedersen Fox Associates. Висота будівлі фінансового центру становить 492 метри. Вежа має 101 поверх над землею і три підземні поверхи. Площа вежі становить 381 600 м2.

У Шанхайському всесвітньому фінансовому центрі розміщуються офісні і торгові площі, конференц-зали, ресторани, готель Park Hyatt Shanghai на 174 номери, оглядові майданчики, ін.

{php Gallery::GiveGalleryHtml(44, 2, '300', '200'); php}

Flame Towers (Баку, Азербайджан) Flame Towers - багатофункціональний комплекс, що складається з трьох веж різної висотності (від 34 до 39 поверхів). Кожна з башт представляє окремий сегмент нерухомості - офісний (площа - близько 41 200 м2), готельний (більше 72 000 м2) і житловий (53 975 м2). На перших чотирьох поверхах комплексу, так званої «платформі», що об'єднує всі три вежі, розташовані торгово-розважальні приміщення (26 500 м2) і паркінг (близько 54 800 м2). В цілому, загальна площа комплексу Flame Towers складає 249 070 м2. Обсяг інвестицій у реалізацію проекту, яка тривала п'ять років - з 2008 по 2013 роки, склав $350 мільйонів.

Замовником комплексу Flame Towers є компанія Azinko Development MMC (Азербайджан). Генеральним підрядником виступила компанія DiA Holding (Азербайджан).

За матеріалами Commercial Property