Особливості заміни герба колишнього СРСР на зображення герба України-тризуба на щиті монумента «Батьківщина-мати» меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні»

О. В. Шимановський генеральний директор ТОВ «Укрінсталькон ім. В. М. Шимановського», член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор	М. Д. Чорномиз заступник генерального директора з виготовлення та монтажу металевих конструкцій ТОВ «Укрінсталькон імені В. М. Шимановського»	Т. П. Голубова завідувач Науково-дослідного та проєктного відділу нових типів конструкцій ТОВ «Укрінсталькон імені В. М. Шимановського»

До його складу входять: музей з монументом «Батьківщина-Мати», головна площа з Алеєю міст-героїв і скульптурними композиціями «Форсування Дніпра» та «Передача зброї», галерея героїв фронту і тилу з бронзовими горельєфними композиціями, чаша «Вогонь Слави», виставка бойової техніки й озброєння, окрема споруда, де розгорнуто експозицію «На чужих війнах», відкриту для відвідування екскурсантів, літаки Лі-2, МіГ-23 та гелікоптер Мі-24В.

Осердям і одночасно найвідомішою частиною Меморіального комплексу є монумент «Батьківщина-Мати», що являє собою повернуту обличчям до р. Дніпро фігуру жінки, яка стоїть у повний зріст із піднятими в руках мечем і щитом (рис. 1, 2). Оскільки розроблення проєкту монумента «Батьківщина-Мати» було розпочато у 1975 році, то в архівних книгах Українського інституту сталевих конструкцій імені В. М. Шимановського він набув номер 15699. Вказане означає, що з часу заснування інституту в 1944 році до початку робіт над проєктом у 1975 році в інституті вже було розроблено більше п’ятнадцяти тисяч проєктів різноманітних, зокрема найскладніших, будівель й інженерних споруд із застосуванням металевих конструкцій.

Попри це в процесі проєктування виникало декілька поворотних моментів, які дуже сильно позначилися на остаточному варіанті та долі монумента. По-перше, багато складнощів з’явилося під час інженерної підготовки території, що пов’язана з підсиленням дніпровських круч у районі Меморіального комплексу. По-друге, заміна матеріалу покриття монумента вплинула на багато конструктивних рішень вузлів кріплення. Справа полягала в тому, що спочатку монумент був запроєктований зі звичайного металу, а в процесі будівництва керівництво УРСР «вмовило» центральні органи колишнього СРСР замінити його на дуже дефіцитну на той час нержавіючу сталь. Зрозуміло, що вирішення всіх цих питань призвело до виникнення великої кількості різноманітної документації – знімків, ескізів проєктних рішень, протоколів технічних нарад, інших документів, які дотепер зберігаються в інституті.

Як вже було зазначено вище, Українському інституту сталевих конструкцій ім. В. М. Шимановського доручили розроблення проєкту монумента «Батьківщина-Мати». Це була масштабна, цікава і складна робота, яка тривала впродовж 1975-1981 років.

Принципово монумент був вирішений в металі зі застосуванням тонколистової скульптурної оболонки. Нагадаємо, що на той час – мається на увазі закінчення 70-років ХХ-го сторіччя, в історії будівельного досвіду вже було чимало прикладів зведення монументів із металу. Найбільш відомим є скульптура Віри Мухіної за композиційним задумом архітектора Бориса Іофана «Робітник і селянка» у м. Москві та статуя Свободи скульптора Фредеріка Бартольді та інженера Густава Ейфеля у м. Нью-Йорку, виконані з внутрішнім несним металевим каркасом і зовнішньою тонколистовою оболонкою.

Втім, новий ідейний задум монумента «Батьківщина-Мати» добре кореспондувався зі вже знайомою концепцією. Однак її розміри та особливості потребували принципово нового конструктивного рішення. Однією з принципових новацій було те, що величезна тонколистова скульптурна оболонка в остаточному вигляді була вирішена суцільнозварною без температурно-деформаційних швів за висотою. І саме це викликало необхідність розроблення не тільки нових конструктивних підходів, а й спеціальних у багатьох випадках унікальних технологій виготовлення і монтажу конструкцій.

Тому зупинимося на розгляді найважливіших особливостей конструктивних рішень монумента «Батьківщина-Мати». Серцевину монумента складає несний каркас, який розміщений у її внутрішньому просторі і має вигляд чотирьохгранної решітчастої призми з вуглецевої високоміцної сталі. Цей каркас послуговує продовженням несного каркаса будівлі музею та закріплений до нього на позначці 40 м у верхній частині каркаса п’єдесталу над залою Бойової Слави. Просторовий несний каркас п’єдесталу, що вирішений у вигляді системи об’єднаних між собою горизонтальними в’язями двох перекриттів, забезпечує спирання каркаса монумента і сприйняття дуже великих вертикальних і горизонтальних навантаг, які діють на монумент в період експлуатації. Призматичний каркас монумента розміром 4,8×4,8 м на рівні бюста переходить у трубчасті каркаси рук і голови. Меч завдовжки 16 м ромбічної форми та вагою 9 т є продовженням трубчастого каркаса рук. До каркаса другої руки прикріплена конструкція щита розміром 8×12 м і вагою 13 т, яка представляє собою перехресну систему балок із зовнішнім облицюванням із нержавіючої сталі. Також звернемо увагу читача на той факт, що розміщений на щиті герб колишнього СРСР являє собою не якусь окрему додаткову конструкцію, а становить частину облицювання, бо виготовлений з пластин облицювання, яким за допомогою штампування придали потрібну форму. Загалом на каркас фігури використано біля 430 т вуглецевої сталі й 130 т нержавіючої сталі. З нержавіючої сталі виконана скульптурна оболонка завтовшки 1,5 мм, а також каркаси рук, меч і конструкції щита [2, 3].

А насамкінець передмови відзначимо, що Меморіальний комплекс із монументом «Батьківщина-Мати» вже більше сорока років височіє на схилах р. Дніпро спостерігаючи за багатьма визначними історичними подіями, які відбувалися в світі протягом цього часу. Зокрема це розпад у 1991 році СРСР і набуття Україною незалежності, що призвело до постійних прагнень московії знищити нашу вільну Батьківщину та позбавити український народ незалежності і суверенітету: від різноманітних торгових війн аж до відкритої збройної агресії, яка почалася 18 березня 2014 року. Через це стає цілком зрозумілим, що така агресивна діяльність московії викликала і наразі викликає відповідну протидію українського суспільства. У цьому сенсі серед усього іншого можна відзначити прийняття Верховною Радою України з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави низки Законів про декомунізацію і засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії України (№ 314-VIII від 9 квітня 2015 року, № 315-VIII від 9 квітня 2015 року, № 316-VIII від 9 квітня 2015 року, № 317-VIII від 9 квітня 2015 року, № 2325-VIII від 13 березня 2018 року, № 7253 від 5 квітня 2022 року, № 2849-IX від 13 грудня 2022 року, № 3005-IX від 21 березня 2023 року, № 3097-IX від 03 травня 2023 року). На виконання вимог вказаних Законів в Україні вже було повернуто історичні назви багатьом містам, областям, районам, населеним пунктам, селищам, площам, майданам, бульварам, вулицям, провулкам тощо, демонтовано або ліквідовано значну кількість пам’ятників, пам’ятних знаків, зображень і різноманітної символіки російської імперської політики. Водночас особливо важливим є те, що процес вивільнення України з під будь-якого московитського впливу не тільки не зупиняється, а постійно набирає обертів. І яскравим прикладом цьому слугує монумент «Батьківщина-Мати», на щиті якого зображений герб колишнього СРСР (рис. 2, а). З огляду на це, та з метою виконання вимог означених вище законів про декомунізацію в березні 2023 року було прийнято рішення щодо заміни цього герба на зображення Герба України-Тризуба. З урахуванням складності та відповідальності такої роботи керівництво Міністерства культури та інформаційної політики України та Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» з метою розроблення проєктної документації щодо виконання цього рішення було залучено ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського» – базовий науково-дослідний та проєктний інститут сталевих конструкцій Мінрегіону України, що спеціалізується на дослідженні та проєктуванні будівельних металоконструкцій, володіє значним інженерно-технічним і науковим потенціалом із найкваліфікованіших фахівців, які працюють у будівельній галузі десятки років.

Розроблення проєктних рішень металевих конструкцій.

Відтак зосередимося на послідовному характеризуванні розроблення проєктних рішень із заміни герба колишнього СРСР на зображення Герба України-Тризуба.

І передусім зазначимо, що відповідно до охоронного договору № 5014 від 13.06.2023 р. монумент «Батьківщина-Мати» має статус пам’ятки науки і техніки місцевого значення з охоронним номером № 991/1-Кв. Зважаючи на вказане, роботи з проєктування проводились із урахуванням вимог норм [1] та згідно з реставраційним завданням і завданням на проєктування замовника робіт – Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» і дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України № 06/35/4968-23 від 31.05.2023 р.

На першому етапі виконання робіт, беручи до уваги зображення Державного герба України-Тризуба – офіційного символу держави Україна, який був затверджений як малий герб України 19 лютого 1992 року постановою Верховної Ради України, а його статус був закріплений у статті 20 Конституції України у 1996 році, скульптором О.В. Пергаменщиком була розроблена геометрична схема зображення Герба України-Тризуба та схема його розташування на щиті монумента «Батьківщина-Мати» (рис. 3 – 5).

Вказана геометрична схема зображення Герба України-Тризуба, його основні розміри та схема розташування на щиті монумента «Батьківщина-Мати» були погоджені консультативною радою при Департаменті охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (протокол № 05/23/І від 01 червня 2023 р.), розглянуті та схвалені вченою радою Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» (протокол № 2 від 14 червня 2023 р.) і Міністерством культури та інформаційної політики України (лист № 06/35/5417-23 від 16 червня 2023 р.).

Другий етап виконання робіт полягав у розробленні креслеників металевих конструкцій зображення Герба України-Тризуба, визначенні площі зони на щиті з гербом колишнього СРСР, яку потрібно вивільнити шляхом демонтажу як цього герба, так і зайвих елементів облицювання і, нарешті, обчисленні потрібної кількості елементів облицювання з метою заповнення отриманого отвору.

Кресленик металевої конструкції зображення Герба України-Тризуба представлений на рис. 6. Так як ця металева конструкція має достатньо малу згинальну жорсткість внаслідок виготовлення з нержавіючої сталі завтовшки 1,5 мм, то з метою її збільшення в конструкції передбачено встановлення спеціальних фігурних діафрагм жорсткості. Місця розставляння цих діафрагм у конструкції та номери їх різновидів показані на цьому ж рисунку, а конструктивні схеми деяких найбільш типових діафрагм – на рис. 7. Поза тим наостанок наведемо ще декілька важливих параметрів металевої конструкції зображення Герба України-Тризуба: площа його поверхні становить 16 м², а довжина периметра – 38 метрів.

Стосовно демонтажу герба колишнього СРСР вкажемо на те, що його пропонується проводити послідовно декількома окремими елементами у відображений на рис. 8, а спосіб, на якому ці частині окреслені червоними лініями. Зазначене обумовлено двома причинами, перша з яких – суто технічна – полягає у дотриманні вимоги не перебільшення обмежень щодо максимально можливої ваги елементів, що демонтуються.

Друга ж причина має історично-музейний зміст, пов’язаний зі збереженням у подальшому герба в цілісному первинному вигляді за допомогою зварювання в колекції Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні».

Далі вкажемо на те, що при демонтажі герба колишнього СРСР окрім зрізання безпосередньо елементів герба додатково необхідно видалити ще й деякі пластини облицювання щита, які герб займає частково. Зона демонтажних робіт на щиті наведена на рис. 8, б, на якому контур герба колишнього СРСР візуалізовано зеленою лінією, а пластини облицювання, що демонтуються – червоною. Загалом вказана зона займає площу 30,5 м², охоплює 122 пластини облицювання розміром 500×500 мм.

Виготовлення металевих конструкцій.

Зображення Герба України-Тризуба та пластин облицювання належить виготовлювати з нержавіючої листової сталі завтовшки 1,5 мм, яка за своїми фізико-механічними параметрами та хімічним складом повинна бути ідентичною сталі тонколистової скульптурної оболонки монумента «Батьківщина-Мати». Причому особливо важливим у процесі виготовлення є те, і на цьому потрібно зробити окремий наголос, що розкрій всіх елементів зображення та пластин облицювання необхідно виконувати в заводських умовах за допомогою лазерного різання, а їх зварювання – неплавкими вольфрамовими електродами в захисному аргонному середовищі з використанням TIG інверторів згідно з відповідною технологічною інструкцією.

Також на додаток зауважимо, що орієнтовна вага зображення Герба України-Тризуба дорівнює 370 кг, а нових пластин облицювання – 360 кг.

Що ж стосується безпосередньо складання та зварювання металевих елементів зображення Герба України-Тризуба, то їх потрібно виконувати в заводських умовах на спеціально підготовленому зі звичайної сталі поворотному кондукторі з радіусом кривини 7000 мм. А вертикальні (бокові) ребра по контуру зображення (нагадуємо, що їхній поперечний переріз зображений на рис. 5) мають приварюватись до встановлених на кондукторі тимчасових елементів із нержавіючої сталі з метою уникнення контакту нержавіючої та вуглецевої сталей.

Демонтаж і монтаж металевих конструкцій.

Оскільки всі демонтажно-монтажні роботи щодо заміни герба колишнього СРСР і встановлення зображення Герба України-Тризуба на щиті монумента «Батьківщина-Мати» виконуються на великій висоті, то спеціально була розроблена технологія проведення цих робіт, яка полягає в наступному.

Перш за все організовується система кріплення всього монтажного обладнання та устаткування (монтажної люльки, лебідки, корзини для підіймання вантажів тощо), які використовуватимуться під час виконання демонтажно-монтажних робіт, до металевого каркаса всередині щита монумента. З цією метою на верхній частині цього каркаса, а саме на його центральній двотавровій балці, додатково встановлюються елементи кріплення, подібні до існуючих, до яких закріплюється центральна балка-траверса, а на існуючі проєктні кріплення закріплюються ще дві консольні балки-траверси. Потім до цих трьох консольних балок-траверс прикріплюється викривлена у горизонтальній площині балка підвісного транспорту (інакше кажучи, монорельс), кривина якої відповідає геометрії щита, задля створення можливості переміщення люльки з монтажниками на площині щита.

Загальний вигляд вказаної системи наведено на рис. 9, на якому червоними прямокутниками показані опори консольних балок на верхній частині металевого каркаса всередині щита монумента та монтажної люльки на зовнішню поверхню його щита.

В свою чергу, схема руху монтажної люльки на щиті монумента «Батьківщина-Мати» проілюстрована на рис. 10, на якому червоними стрілочками показані напрямки її руху по горизонталі та вертикалі.

При проведенні демонтажних робіт особливо важливим є те, що зрізання «старих» пластин облицювання і встановлення нових необхідно виконувати одночасно з метою недопущення тривалого існування відкритих отворів на поверхні щита. А монтаж зображення Герба України-Тризуба можна розпочинати тільки після завершення розміщення всіх нових пластин облицювання.

Схема проведення монтажних робіт на щиті монумента «Батьківщина-Мати» зображена на рис. 11.

Підвезення виготовленого в заводських умовах зображення Герба України-Тризуба на майданчик будівництва для його подальшого монтажу належить проводити з північної сторони меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні», що обумовлено обмеженою можливістю під’їзду габаритних великотоннажних машин і механізмів до меморіального комплексу з інших сторін.

Задля скорочення термінів монтажу підняття зображення Герба України-Тризуба на щит монумента планується проводити у повністю складеному виді з використанням ферми-траверси, що запроєктована з викривленої у горизонтальній площині круглої труби, кривина якої відповідає геометрії конструкції (рис. 12). Зображення Герба України-Тризуба кріпиться до ферми болтовими з’єднаннями з використанням спеціально передбачених для цього на фермі пластин. У такий спосіб підхват зображення до ферми виконується в шести місцях вище точки центра маси конструкції. Ферму-траверсу передбачено піднімати за дві точки підвішуванням вантажними стропами на гак лебідки.

Встановлення зображення Герба України-Тризуба на щиті монумента повинно відбуватися в три етапи у наступній послідовності.

По-перше, після підняття зображення Герба України-Тризуба на щит монумента перевіряється його правильна орієнтація з використанням двох направляючих пластин на щиті та чотирьох пластин в тілі конструкції зображення, які виконують функції уловлювачів. Причому на щиті пластини встановлюються на каркасі щита по його осі, а верхня пластина має спеціальний скіс у вигляді гака, що дозволяє попередньо підвісити зображення на проєктній висоті.

По-друге, після розміщення зображення Герба України-Тризуба на проєктній висоті та у проєктному положенні, підтягування його конструкції до каркаса щита здійснюється крізь монтажні вікна в облицюванні щита з використанням такелажних засобів (стяжних ременів із храповими механізмами або талрепів). І, наостанок, і це вже є третій етап встановлення зображення, провадиться попередня фіксація його конструкції на щиті за допомогою зварювання із монтажними кутиками на каркасі щита. Після чого здійснюється остаточне приварювання контуру зображення Герба України-Тризуба до облицювання щита кутовим швом згідно з відповідною технологічною інструкцією.

Загальний вигляд верхньої частини монумента «Батьківщина-Мати» після завершення монтажних робіт зображення Герба України-Тризуба наведено на рис. 13.

Післямова.

У статті розглянуто особливості заміни герба колишнього СРСР на зображення Герба України-Тризуба на щиті монумента «Батьківщина-Мати» меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні». Представлена скорочена інформація щодо проєктування монумента «Батьківщина-Мати» і застосованих конструктивних рішень. Зазначено, що з метою виконання вимог законів про декомунізацію в березні 2023 року було прийнято рішення щодо заміни герба колишнього СРСР на зображення Герба України-Тризуба, для його виконання було залучено ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського».

Надано детальний опис конструктивних параметрів зображення Герба України-Тризуба. Розглянуто виготовлення металевих конструкцій зображення Герба України-Тризуба та пластин облицювання та вказано на те, що це виготовлення належить проводити в заводських умовах за допомогою лазерного різання із нержавіючої листової сталі завтовшки 1,5 мм, яка за своїми фізико-механічними параметрами та хімічним складом повинна бути ідентичною сталі тонколистової скульптурної оболонки монумента «Батьківщина-Мати». Висвітлено послідовність демонтажу герба колишнього СРСР і монтажу зображення Герба України-Тризуба на щиті монумента «Батьківщина-Мати». Вказано на особливості цього процесу, пов’язані з тим, що всі ці роботи повинні виконуватися на великій висоті. Представлено загальний вигляд верхньої частини монумента «Батьківщина-Мати» після завершення монтажних робіт зображення Герба України-Тризуба.